Позаду ще один – 7 місяць протистояння, який, передусім, запам’ятався успішним контрнаступом ЗСУ в Харківській області, де за майже два тижні було звільнено понад 8 тисяч квадратних кілометрів української землі. Про це повідомляє Укрінформ

Військові аналітики, зокрема й іноземні, стверджують, що розгром ворога на Харківщині якщо й не став переломним етапом нинішньої війни, то українська армія точно перехопила стратегічну ініціативу – сьогодні саме вона диктує характер і напрямок бойових дій. До слова, саме такі сценарії розвитку подій на серпень-вересень деякі експерти, зокрема в розмові з журналістами Укрінформу, прогнозували ще наприкінці травня. І цей прогноз, як бачимо, справдився на всі 100%. 

Тож що прогнозується далі?

«Звільнити Херсонщину до кінця 2022 року – реально, але повторення харківського сценарію очікувати не варто»

«В наступні тижні слід очікувати подальшого звільнення Харківщини. Так, ця територія майже повністю деокупована, втім, ще є окремі населені пункти, скажемо так, поки що не повернуті під контроль ЗСУ», – каже військовий експерт, аналітик організації Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов.  

Є сенс говорити і про початок звільнення Луганщини. Наразі йдеться про «одиниці» звільнених сіл в цій області, як от, приміром, про Білогорівку. Проте експерт припускає, що ситуація зміниться.

«Найближчим часом слід очікувати на звільнення Лиману», – вважає пан Михайлов.

Важливо: якщо українські військові звільнять Лиман, то перед ними відкриються чудові перспективи, зокрема це дасть змогу просуватися за двома напрямками – Сватове та Сєвєродонецьк. А якщо цей напрямок вдасться з’єднати з Білогорівкою – вийде «відрізати» певний шматок території та оточити певну кількість російських військ. Ворог це розуміє, і тому втримати Лиман намагається відчайдушно. 

«Важливо наголосити, що ЗСУ остаточно звільнили місто Куп’янськ, зокрема його частину на лівому березі р. Оскіл. А ще – 23 вересня у Генштабі повідомили про встановлення контролю над селищем Яцьківка (Лиманської тергромади, – Ред.), яке також знаходиться на лівому березі Осколу. Це вселяє надію», – наголосив аналітик CIT.    

Що стосується перспектив до кінця року, то, на думку Кирила Михайлова, звільнити Херсон або ж значно просунутися в цьому напрямку – реально. Але повторити на півдні аналогічний успіх, який ми нещодавно спостерігали на Харківщині, буде набагато складніше. Причина – географічні особливості та велика кількість перекинутих російським командуванням сил на цей напрямок.

«На півдні України росіяни насправді створили дуже велике угруповання, – звертає увагу експерт. Тож Харківського сценарію на Херсонщині не варто очікувати, без запеклих боїв звільнити цю територію навряд чи вдасться».

Якщо тільки російські війська не будуть остаточно виснажені. А такий варіант, зрештою, не варто списувати з рахунку. Наприклад, з кінця жовтня буде похолодання.

«Якщо особовий склад обмундирований по-зимовому, має пункт обігріву і решту засобів війни в умовах низьких температур, то це не перешкоджає веденню бойових дій, а навпаки, ще й сприяє. Тобто хто буде більш готовий до зими, той і матиме перевагу на полі бою», – наголошує пан Михайлов.

ЗСУ точно будуть забезпечені всім необхідним. Волонтери ще у липні-серпні почали збирати на це кошти. Зрештою, і під час 5-го Рамштайну Німеччина та Нідерланди пообіцяли забезпечити українське військо «зимовими пакетами підтримки», які включатимуть матеріали для генерації енергії, намети та зимове спорядження.

А в рф із забезпеченням особового складу – проблеми.