Українські війська ведуть контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту і просунулися вперед під Бахмутом.

В актуальному огляді Інституту вивчення війни (ISW) проаналізували хід контрнаступу. Зокрема, якою є ситуація поблизу міста-фортеці Бахмута станом на 28 – 29 липня.

Сили оборони продовжують контрнаступальні операції на Північному та Південному флангах Бахмута. В огляді наводять заяву заступниці міністра оборони Ганни Маляр про те, що українські сили продовжують просування на Південь від Бахмута.

В ISW також зазначили, що один з російських “воєнкорів” заявив 28 липня, що українські сили просунулися вперед біля Курдюмівки та Андріївки.

Російські “воєнкори” також писали, що українські військові продовжують наземні атаки вздовж кордону Донецької та Запорізької областей біля Старомайорського (9 кілометрів на Південь від Великої Новосілки) та Урожайного (9 кілометрів на Південь від Великої Новосілки).

“Низка російських пропагандистів визнала, що українські сили захопили Старомайорське”, – йдеться у звіті.

В ISW також посилаються на українське джерело, яке повідомило, що українські військові просунулися на 10 – 12 кілометрів від основної лінії оборони росіян на Бердянському напрямку.

Водночас зазначають, що ворожі оглядачі стверджують, що російська армія відбила українські наземні атаки біля Роботиного (10 кілометрів на Південь від Оріхова), Вербового (17 кілометрів на Південний схід від Оріхова) та П’ятихаток (25 кілометрів на Південний захід від Оріхова) у Західній частині Запорізької області.

Екскомандир роти батальйону Айдар Євген Дикий в інтерв’ю Radio NV пояснив, чому те, що росіяни не готові залишити Бахмут, корисно для України.

«Бахмут став для росіян пасткою. … При всій повазі до прекрасного міста Бахмут, якого, на жаль, більше не існує, вони повністю знищили його в ході свого наступу; воно не вартувало, навіть із їхнього погляду, тих приблизно 100 тисяч людей, яких вони там поклали. А там їхні втрати оцінюються загалом не менше, ніж у 100 тисяч, із них не менше 20 тисяч убитими, а за деякими оцінками, близько 40 тисяч убитими. … За 10 місяців і 100 тисяч жертв вони взяли руїни міста, яке до війни мало населення 70 тисяч», — нагадав Дикий, назвавши захоплення росіянами Бахмута «ідеальним прикладом піррової перемоги».

Екскомандир роти батальйону Айдар зауважив, що Бахмут став першим більш-менш значущим українським містом, яке росіяни окупували з липня 2023 року.

«І після цього їм взяти і повернути його нам за якихось пару місяців… З погляду військового — нічого страшного, а з пропагандистського — це провал просто повний. Якщо навіть той же „героический Артемовск“, довкола якого мінімум півроку танцювала вся їхня пропагандистська машина, вони не здатні утримати — це, звичайно, навіть для цього „глубинного русского“ [народу] буде великим показником: на що ж вони тоді взагалі здатні? … Тому за „Артемовск“ вони вчепилися зубами і кігтями. Саме тому, що це політична, пропагандистська історія» — пояснив він ситуацію, в якій опинились окупанти.

За словами Дикого, ця ситуація на користь Україні, бо «для нас дуже критично відтягнути максимум окупаційних сил із південного напрямку, який є наразі головним для нашого наступу».

Він підсумував, що чим довше українські військові будуть «брати» Бахмут, тим більше шансів прориву під час контрнаступу на південному напрямку.

«Вони 50 тисяч поки що відтягнули на „Артемовск“. Ці 50 тисяч достатньо успішно, достатньо ефективно нашими [силами] перемелюються, втрати у них там у рази більші, ніж у нас. Пастка, вона ж „м’ясорубка“, успішно працює», — сказав Дикий.