Навіть якщо вздовж лінії фронту у 100 км буде пів мільйона російських військ, це не така висока щільність, яка б становила якусь катастрофу для України, запевнив експерт.
Військовий експерт Олег Жданов повідомив, що перебування в Україні понад 300 тис. російських військових – це проблема для ЗСУ, але лякатися цього не варто.
Про це експерт розповів у інтерв’ю ТСН.ua.
Зауважимо, напередодні очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов повідомив, що на сьогодні в Україні перебувають приблизно 326 тис. російських окупантів.
“Це для нас проблема, але лякатися, що там 300 тисяч, – ні”, – прокоментував Жданов.
Він пояснив, що водночас щільність ворожих військ не катастрофічна для українських Сил оборони.
“Найпростіша арифметика. У нас – 1000 кілометрів фронту – від Харківської області до Херсона. І на 1000 кілометрів фронту у нас 300 тисяч російських військових. І ширина смуги окупації, яку вони займають, десь близько 100 кілометрів. Я вам скажу, що щільність не найвища. Навіть якщо додасться сьогодні 200-300 тисяч і буде там пів мільйона на цій території, то це не така висока щільність, яка би складала для нас якусь катастрофу”, – розповів військовий експерт.
На його думку, окупанти оберуть своїм головним напрямком для наступу Донецький і тиснутимуть лише там, а на решті напрямків намагатисуться перейти до глухої оборони.
“Ось так вони й формуватимуть якісь ударні угруповання і будуть намагатися прорвати нашу оборону. А, можливо, вони будуть навпаки – як от зараз вони діють: фактично Донецький напрямок – головний напрямок зосередження зусиль, вони там тиснуть, вони постійно туди підводять резерви і намагаються атакувати, щоби відсунути наші війська до адміністративних кордонів Донецької і Луганської областей”, – повідомив Жданов.
Водночас він не виключив, що противник спробує визначити Запорізький напрямок як другий напрямок зосередження зусиль, аби розтягнути ЗСУ.
“Розумієте, кордони Путін може продати суспільству, а от застовпити сьогодні територію – це буде дуже важко. Немає перемоги, немає досягнутої мети, як оголошувалось на початку “операції”. Тому вони будуть тиснути на одному напрямку, а на решті вони будуть намагатися перейти до глухої оборони. Можливо, на якомусь напрямку типу Запорізького вони можуть там визначити другий напрямок зосередження зусиль, щоб розтягнути наші Збройні сили, наші резерви. Ну, я не думаю, що вони там зможуть сформувати ударне угруповання десь у Бєлгородській чи Брянській області і тим більше, на території Республіки Білорусь. Це малоймовірно і для цього потрібні дуже великі терміни, які вимірюватимуться місяцем або двома місяцями”, – пояснив експерт.
Водночас політолог Альфред Кох звертає увагу на те, що всі сьогодні коментують заяву офіційного представника Білого Дому (заст. прессекретаря) Олівії Далтон, в якому вона ще раз, вже цілком офіційно підтвердила, що адміністрація Байдена не збирається поставляти Україні винищувачі F-16.
Українська сторона, зрозуміло, розцінила це як жахливу трагедію, зраду і т.д. “нас кинули напризволяще, американці нас зрадили, все пропало, ми всі загинемо і т. д.” – заверещали вразливі коментатори.
Начитавшись всіх цих українських любителів падати духом, я навіть подумав: а як же вони весь цей рік воювали без F-16? Їх послухати, так без цих літаків вони і дня не протримаються. А це, так би мовити, суперечить емпіричним даним.
З точки зору актуальних завдань ЗСУ, ракети великої дальності в системі пріоритетів стоять значно вище, ніж ці літаки. Залишилося тільки з’ясувати: які це будуть ракети.
Якщо MGM-140 ATACMS з дальністю 300 км, то вони легко доб’ють до Севастополя і зможуть сильно попсувати кораблі Чорноморського флоту РФ (які стріляють “калібрами” по українських містах). Але навряд чи цих ракет буде багато, оскільки вони дуже дорогі.
Якщо це нові американо-норвезькі “бомби малого діаметра наземного базування” (GLSDB) з дальність 150 км – то в Криму вони зможуть добити тільки до Джанкоя, але зате на інших ділянках фронту вони добивають практично до російського кордону або до Азовського моря.
А оскільки вони значно дешевші за ATACMS, то їх американці можуть поставити багато, і з їх допомогою ЗСУ можуть створити для російської армії справжній логістичний кошмар, оскільки при наявності у ЗСУ цих бомб, незрозуміло, де взагалі росіянам розміщувати склади з боєприпасами.
А там дивись і ЗСУ перейдуть у наступ. І без F-16 обійдуться. Вистачить того, що вже на той час буде: танків, бронетранспортерів, артилерії…
І не забувайте: наша справа праведна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
