На даний момент, ні ворог, ні військові аналітики не мають чіткого розуміння щодо головного напряму розташування наших військових сил. Це дозволяє ЗСУ несподівано і точково вражати окупантів, завдаючи їм великих поразок на фронті.

За словами Олега Жданова, військового офіцера у відставці з Збройних Сил України, успіхи наших Сил Оборони розподілені по різних секторах фронту, і Генеральний Штаб уникає концентрації основних резервів в одному конкретному напрямку, що створює плутанину для всіх зацікавлених сторін.

За словами експерта, ця хитра стратегія, розроблена Залужним, вона допомагає підтримувати ворога у стані невизначеності та надає нашим збройним силам перевагу у вигляді несподіваних атак, оскільки неможливо передбачити, де буде наступний удар.

«На даний момент, я переконаний, що напрямок Волноваха — Маріуполь не є пріоритетним, незважаючи на певні цікаві аспекти. Генеральний Штаб і Головком Залужний створили таку заплутану ситуацію, що російське командування досі не може визначити, куди спрямований головний удар наших збройних сил , І, зізнаюся, мені теж не вдається це розгадати» — зізнався експерт.

Також експерт розповів, що за умови наявності необхідних ресурсів, у листопаді ми матимемо шанс досягти Азовського узбережжя та розпочати наступ до Криму.

«Цей момент матиме стратегічне обґрунтування, оскільки російська сторона вже стикається із значними труднощами в організації логістики через Кримський міст», – поділився Жданов.

Наразі у медійній сфері на слуху у нас два напрямки: це так званий Мелітопольський напрямок та Бердянський напрямок.

Російські окупанти не здогадуються, де буде головний прорив Збройних Сил України під час наступу на цих напрямках, а тому постійно перекидають підрозділи на різні напрямки.

Але це не означає, що й на інших напрямках ми не можемо створити загрозу для противника. Про це розповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський.

«Потрібно розуміти, що комплексна взаємодія — завдання вогневих ударів і просування з використанням бронетехніки — є класичною військовою операцією, особливо в степових районах саме Запорізької області. Роботине — це дуже важливий пункт, і друга ключова точка — це Вербове, тобто тут ми теж підходимо практично вже до ворожої оборони у напрямку Токмака. І саме взаємодія сухопутних підрозділів і тих дій артилерії та інших вогневих засобів, які на сьогоднішній день використовуються досить активно, говорить про те, що ми на таких ділянках можемо здійснювати такий серйозний тиск, і супротивник, незважаючи на запекле протистояння, не може нічого зробити, змушений знову, як і у випадку з нашим Бердянським напрямком, із Донецької області кидати нові та нові підрозділи», — заявив Сергій Грабський.

За його словами, тут противник стикається з цікавою колізією: він не розуміє, на якому напрямку зосередження основних зусиль ЗСУ, де все ж таки українці здійснюватимуть масований прорив. Проте ситуація на фронті динамічна та контрольована — на ділянках наступу ЗСУ противник зосереджений на недопущенні просування українських воїнів.

«Роботине та Урожайне на сьогоднішній день є двома медійними маркерами, на яких розгортаються активні бойові дії, які видно всім, і все це дуже жваво обговорюють. Як ситуація розгортатиметься — тут противнику знову не позаздриш, бо не Роботиним єдиним і не Урожайним єдиним зараз живе південний фронт, є й інші напрями», — підкреслив експерт.