На фоні активного обговорення зрадників України Віктора Медведчука та Оксани Марченко у суспільстві, подейкують, що їхня ліквідація вже неминуча. Можна зі впевненістю стверджувати, що саме вони повторять долю вже померлого Киви. Та їхнє усунення, певно, може статися прямо в небі, і навіть без допомоги спецслужб — адже у Росії назріли проблеми з бізнес-літаками, які перевозять оточення Путіна. Пташки в Росії з кожним днем стають все менш безпечними.

Авіаіндустрія стає однією з найбільш болісних проблем для Росії. Країна практично не має можливостей для виробництва запасних компонентів, саме тому імпортує їх. Про це повідомив політтехнолог Борис Тизенгаузен, зауваживши, що для деяких літаків необхідні деталі виготовляють лише кілька компаній у світі.

Політтехнолог розповів, що Росія спробувала замінити повітряні судна Boeing та Airbus на літаки Sukhoi Superjet 100. Президент Володимир Путін віддав наказ швидко виготовити хоча б 20 одиниць, але було виготовлено лише 2 машини, і навіть неясно, чи вони взагалі здійснюють польоти.

Решта виробництва була відкладена на 2026-2027 роки через деякі «негаразди», як заявляють окупанти. Однак насправді проблема полягає в тому, що вони не можуть знайти заміну для запчастин. Схоже, справи в Росії дійсно кепські.

Деякі компоненти росіяни закуповують через посередницькі компанії. Проте, наприклад, деталі до літаків Boeing виготовляються на ряді заводів по всьому світу, і їхні маршрути можна відстежити. Однак росіяни не завжди цим займаються. Це означає, що кількість випадків відмов та непередбачених обставин може значно збільшитися в недалекому майбутньому.

Якби у 2022 році Росія не відмовилася повертати західним лізингодавцям понад 500 літаків на загальну суму 20 мільярдів доларів, то вже б значна частина російського авіафлоту перестала експлуатуватися. Однак, замість цього, окупанти розібрали ці літаки на запчастини та використали їх для модернізації та ремонту інших повітряних суден.

 Одним словом, з авіа та флотом на землі є проблематика, і з допомогою також, – наголосив Борис Тизенгаузен.