Коротко по першій годині. Розрахунок РФ був на успіх перших годин, інформаційне розгойдування і паніку. Уздовж лінії фронту на Донеччині дуже складно. Була спроба перекинути ЗСУ та зайняти відразу кілька населених пунктів, у т.ч. місто Щастя.

Як повідомляє, аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич, уздовж кордону обстріли, та спроби переходу, як мінімум на харківському напрямку та в чернігівській області через перехід Сеньківка-Веселівка-Нові Юровичі – так званий перехід “три сестри” (той, де сходяться кордони Білорусі, РФ та України). В останньому найімовірніше маємо введення військ з бази в Клинцях.
Паралельно проводилися обстріли вздовж кордону та ракетні удари по містах у тилу. Імовірно ракетами типу “Калібр”. Уздовж кордону та лінії фронту на Донбасі завдавалися авіаудари.

Результат – із Щастя російські окупанти вибиті практично відразу, на харківському напрямку зав’язли та частково горять. ВСУ повідомляють вже про 6 збитих літаків.
Ракетні удари, звісно, ​​налякали частину жителів. АЛЕ не створили паніки. А для значної частини громадян ефект зворотний – сконцентрованість та готовність до дії.
Бліцкрига у Путіна не вийшло. Як би його радники та спічрайтери не переписували промови Гітлера і тези з Майн Кампф (про ганебний світ і життєвий простір), генерали в російській армії якістю нижчі. Та й ЗСУ не легкий противник.

З інформаційними операціями також не все гладко. Путін та його команда так і не зрозуміли ключового: у мирний час українці завжди готові нескінченно сваритися між собою. Але будь-яка зовнішня загроза концентрує, зближує та поєднує націю. Агресією 2014 року Путін позбавив себе перспектив грати на “домінуючій проросійській партії” у внутрішньоукраїнських розкладах. Після війни 2022 він позбавить себе перспеків мати будь-який хоч трохи впливовий проросійський проект в Україні.
Найближчими днями будуть складні, для багатьох страшні. Розумію. Але від того, наскільки ми реагуватимемо на емоції залежить те, наскільки ми вистоємо. Холодна голова та тверді руки – те, що допомагає у важкі часи. І все буде Україна.

Як приклад реакції. Чоловіки нашої вулиці збираються за годину. Обговорюватимемо що робити, щоб принести максимальну користь. Робити, а не бігти.
Білоруси, які опинилися в Україні. Страшно, це розумію. Але далі варто згадати, чому ви тут. Кажуть, що виходили за те, щоби людьми зватись. А це й моральний вибір. Вибір у кожного свій. І по тому як ти робиш можна робити висновок, хто ти є.