Низка міжнародних зустрічей, присвячених присутності російської армії на кордоні з Україною та вимогам Росії включно із відмовою від можливості членства у НАТО для України, завершиться у Відні.

Теми, які впродовж тижня обговорювалися під час американо-російської зустрічі у Женеві, а потім у Брюсселі на Раді Росія-НАТО, обговорюватимуться на засіданні постійної ради ОБСЄ.

Це засідання у Відні відбудеться із більшою кількістю учасників (усі 57 країн-членів), але на рівні послів.І вперше на переговорах “про Україну” буде присутній її представник. Головуватиме на зустрічі міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау. Раніше в Варшаві заявлили, що за час головування в ОБСЄ Польща хоче зробити пріоритетом ситуацію на сході України.

Після попередньої зустрічі у Брюсселі (перше засідання Ради Росія-НАТО від 2019 року) голова російської делегації заступник міністра Олександр Грушко заявив про “велику кількість розходжень із фундаментальних питань”.

Показово, що російський представник не згадував про Україну, хоча назвав зустрічі цього тижня “дипломатичним тріатлоном”. А на пряме питання журналістки про деескалацію навколо України, заявив, що Київ має виконати мінські угоди, і тоді не буде загрози безпеці України чи її територіальній цілісності.

“Щоб сприяти деескалації країни НАТО мають припинити військове сприяння Україні, припинити постачання зброї та відкликати інструкторів, офіцерів та солдатів”, – заявив заступник міністра закордонних справ Росії.

Заступниця Держсекретаря США Венді Шерман, яка представляє своє країну на усіх трьох зустрічах, відзначила “цілковиту єдність” 30 країн-членів НАТО щодо неприпустимості російського вето на членство України чи будь-якої іншої країни в альянсі.

Вона також заявила, що триває робота з партнерами, щоб переконати Росію зменшити напругу та йти шляхом дипломатії і перемовин.

“НАТО не несе загрози для Росії. Пропаганда Росії каже, що це Україна загрожує Росії. Але це неправда. Все навпаки”, – заявила вона.

Шерман розповіла, що на засіданні чітко сказали представникам Росії – “якщо Росія вторгнеться в Україну, то зіткнеться з відповіддю, яка буде набагато рішучішою за 2014 рік”.

І додала, що жодного відкату безпекової ситуації в Європі до 1997 року, як хоче Росія, не може бути. Генсек НАТО Єнс Столтенберг також відкинув право Росії накладати вето на рішення інших країн бути членами організації:

“Тільки Україна та НАТО мають вирішувати, коли Київ може вступити в НАТО. Росія не має мати права вето”, – повідомив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Переговори у Брюсселі, як і в Женеві, тривали набагато довше запланованого. Росія обговорила з НАТО “ультиматум Путіна” щодо України. Перед початком переговорів Москва пропонувала вести їх на двосторонній основі – лише із Вашингтоном.

Проте США послідовно підкреслювали, що не стануть обговорювати долю України чи своїх європейських союзників без їхньої участі. Проте погодилися на першу, женевську зустріч у форматі, запропонованому Росією.

Нагадаємо, що засідання Постійної ради  буде завершенням переговорного марафону щодо “гаратній безпеки”, які вимагає для себе Москва. Росія хоче письмових підтверджень, що НАТО не прийме до себе Україну, а також скорочення інфраструктури Альянсу. Цього тижня консультації уже відбулися в Женеві, а також в Брюсселі при НАТО. Однак, якщо від попередніх зустрічей ще можна було чекати якихось несподіванок чи рішень, то сьогодні йдеться винятково про обговорення в широкому колі.