Сили оборони контролюють незначну частину Бахмуту. Українські захисники фактично наближаються до взяття міста-фортеці у тактичне оточення. 

 
Про це заявив командувач Сухопутних військ Олександр Сирський. 
 
Очевидно, що Збройним силам України вдалося перехопити тактичну ініціативу під Бахмутом внаслідок нових контратак — навіть попри більш ранні сподівання Євгена Пригожина і ПВК Вагнера оточити значне угрупування українських сил під Бахмутом. 

Зокрема як зазначали аналітики американського інституту вивчення війни, українські війська перехопили тактичну ініціативу та здобули тактично значущі успіхи в районі Бахмута за підсумками контратак. 
 
 В ISW вважають, що ці операції ще не відображають початку нової великої операції, а є продовженням локальних контратак, які ЗСУ ведуть вже протягом кількох днів. Кілька російських «воєнкорів» визнали, що українські війська прорвалися крізь російські оборонні лінії на південь і південний захід від Іванівського (6 км на захід від Бахмута) і на північний захід від Кліщіївки (6 км на південний захід від Бахмута). «Воєнкори» також стверджують, що російські війська відступили з позицій на північ від селища Сакко і Ванцетті (15 км на північ від Бахмута) на позиції південніше цього населеного пункту, але ЗСУ в нього ще не увійшли.  

Речник ЗСУ полковник Сергій Череватий нещодавно заявив, що  українські війська просунулися на відстань до 1700 метрів, а 3-я окрема десантно-штурмова бригада України повідомила, що контратаки бригади розширили український виступ у районі Бахмута до 2000 метрів завширшки та на 700 метрів у глибину, нагадує ISW. 

Таким чином, заяви українських офіційних осіб свідчать, що ЗСУ захопили бойову ініціативу в районі Бахмута, констатують в Інституті вивчення війни. Також Череватий заявив, що українські сили відновили ініціативу на полі бою та змушують російські сили відповідати на дії України, зокрема шляхом перекидання підрозділів ВДВ на фланги Бахмутського фронту для оборони від наступу України. За словами Маляр заявив, російські війська розгорнули більшість своїх резервів у районі Бахмута — дуже ймовірно, що на шкоду іншим ділянкам лінії фронту, які РФ намагається втримати, відзначає ISW. 

Нещодавно Інститут вивчення війни припускав, що російське військове командування намагається перерозподілити військові ресурси РФ заради підкріплення в районі Бахмута, щоб збільшити наступальні можливості ПВК Вагнера та захопити місто, здобувши тактичну перемогу перед українським контрнаступом. Однак обмежений характер наступальних операцій вагнерівців у Бахмуті порівняно з локальними українськими контратаками підкреслює втрату росіянами ініціативи в цьому районі. ISW поки не може підтвердити твердження російських пропагандистів про те, що вагнерівці нібито перерізали дорогу Бахмут-Часів Яр або буцімто почали штурм одного з останніх українських укріпрайонів у західному Бахмуті та захопили його. 

Тим часом Євген Пригожин звинуватив Міноборони Росії у втраті вигідних позицій після того, як підпорядковані відомству частини відступили з позицій на флангах Бахмута, що було необхідно для оточення військ ЗСУ в цьому районі. Вагнерівці давно заявляли про намір оточити Бахмут і захопити українські сили в пастку, але виявилися неспроможними зробити це після того, як українське військове командування вирішило відстоювати місто, нагадують аналітики ISW.  

Раніше вони припускали, що російські війська навряд чи оточать Бахмут — навіть після того, як війська ПВК Вагнера здійснили кілька швидких проривів на північ, південь і схід від міста. Ймовірно, Пригожин сподівався, що українські війська повністю вийдуть із Бахмута через загрозу неминучого оточення. Українська оборонна операція, однак, зробила пріоритетом захист українських шляхів комунікацій на захід від Бахмута, що змусило війська ПВК Вагнера вести війну в місті і проходити безпосередньо через його райони.