Безсумнівно все у нас погано, все неправильно, йдемо не туди, робимо не те. Ось вчора або позавчора, чи навіть 10-15 років тому все було ок: йшли бадьорим впевненим кроком в абсолютно правильному напрямку. Правда, в результаті опинилися всередині зруйнованих осколків держави, яку потрібно відтворювати. Але головне ж – йшли правильно). Зараз же – ні, не туди …
Про це в своєму Фейсбуці пише Михайло Подоляк. Далі подаємо в оригіналі:
Мені реально подобається наша забійна пристрасть до самоприниження і самознищення. Знайти у себе в оці смітинку і обов’язково роздути її до повноцінної колоди. І якби ж то, мало б все це хоч якийсь / то сенс. Наприклад, нові правила або нові суспільні відносини як підсумок внутрішньої бійки. Так ні ж: банальний хайп заради хайпу. З помилковими початковими передумовами і ще більш помилковими підсумковими висновками …
Черговий феєричний приклад. Легендарні Харківські угоди, які свого часу по суті заганяли Україну в сучасний такий васалітет, отримали, нарешті, належну оцінку в нещодавньому рішенні РНБО. Так, пізно. І тим не менш. Мова, до речі, йде про ті самі угоди, які, без сумніву, і привели до трагедії в 2014-му і які багато нинішніх «пихатих патріо / лицемірів» свого часу потворно вихваляли. Втім, бог з ним з лицемірством – це ж обов’язкова риса для вічних політиків наших). Куди важливіше дещо інше. Технологія брехні. В розрізі. Так ось, як тільки з’явилося рішення РНБО, а слідом за ним ефіри соцмереж наповнилися феєричними тодішніми зізнаннями в коханні до цих угод з боку відомого суб’єкта «Порошенка», тут же агресивно заробила лже-бот-мережа. Яка сотнею гундосних «експертів ПА» швидко спробувала розшарити ідею про «Демченка, нинішнього заступник голови РНБО, який тоді в МЗС нібито і готував ці угоди». Залишу далеко за дужки той факт, що Демченко по функціоналу відповідав в МЗС зовсім за інші напрямки. Але скромно зауважу, що саме в той самий час – у квітні 2010 року – в статусі заступників міністра закордонних справ працювала відразу три … махрових жлобенка, що вважаються нині стовпами агресивного медіа / колективу Порошенка – Єлісєєв, Клімкін, Чалий. Ще раз по складах для бездоганно обдарованих – саме ця «велика трійка» в січні-квітні 2010 року, коли оперативно і розроблявся «васалітет для України», домінувала в МЗС. З усіма наслідками, що випливають …
А далі знову риторичне. Як довго можна продовжувати падати, якщо впевнено самих себе безжально сікти різками, а рідкісних … суб’єктів, які вічно скулять на килимках брехні, виводити за дужки? Наскільки огидно виглядають бот-експерти, які вперто називають чорне білим і вважають за краще несамовито ображати не тих і не з того приводу? Чому, постійно звинувачуючи невинних і вихваляючи мерзотників, дехто як і раніше розраховує на власну успішність? Ну і головне, невже досі ще комусь незрозуміла щуряча сутність Клімкіна, Єлісєєва і тим більше Порошенка?) …
