На початку серпня хтось із наших офіційних речників озвучив шикарну цифру – у наступі вже звільнено 241 кв. км.
На це відреагував Євген Дикий – ветеран АТО, колишній командир штурмової роти в батальйоні “Айдар”, публіцист, громадський діяч.
«Не треба взагалі таке озвучувати. Тому що, якщо зводити до кілометрів, то будь-хто, хто не розуміє логіку війни, гуглить “площа окупованих території України” і ділить на цей 241 кілометр. І приходить до дуже неправильних висновків – за скільки років ми дійдемо до Криму», – розповідає експерт.
Та додає, що ннасправді відбулися абсолютно інші речі, ніж 241 квадратний кілометр. Відбулося практично повне знищення першої із трьох ліній оборони росіян. А оце вже зовсім інша розмова.
«Фактично відбувся вихід на другу лінію росіян щонайменше в трьох районах, серед яких Старомайорське і Роботине. У цих трьох точках ми б’ємось уже об другу – головну – лінію оборони росіян. Так звану “лінію Суровікіна”. І ці лінії дуже відрізняються. Мені вже ставили запитання, на яке я не зміг відповісти, – яка з цих ліній легша? На обох шалено важко, на обох пекло, але вони сильно відрізняються. Перша лінія – це, в першу чергу, все ж таки опорники – опорні пункти взводні, ротні і так далі. Вогневі точки розкидані пунктиром, але сотні кілометрів мінних полів. Це щось неймовірне. Так от, у деяких місцях їх здолали. А що стосується другої лінії, вона зовсім по-іншому облаштована. Там уже набагато менше мінних полів з одної простої причини. Вони (росіяни) не могли там все замінувати суцільно, бо не змогли б переміщатися між першою і другою своїми лініями. Їм треба було лишити собі коридори. Тому мінних полів там теж добіса, але це не суцільна вже полоса. Натомість там укріплення. Це майже суцільна лінія із сотень кілометрів траншей із бетонованими дотами посеред них», – розповідає він.
Але в будь-якому разі, продовжує Дикий, захищаються не траншеї – захищаються люди в цих траншеях. І те, що ще відбулося за ці два місяці, – це перемелювання величезної кількості окупантів.
«На жаль, відбулася також, звичайно, і втрата великої кількості наших захисників. Наступ – це завжди втрати, втрати значні. Треба розуміти, що не тільки ми перемелюємо окупантів, а ми сточуємося так самою об їхню оборону. Хоча співвідношення поки дуже на нашу користь. Кожна наша людина – це безцінно, але якщо говорити саме в цифрах війни, то їхні втрати в 2-3 рази більші за наші. При тому, що ми в наступі, і це ніби суперечить військовій теорії. І головне – власне, це вирішує, що буде далі», – наголошує військовий.
Раніше він був впевнений, що на другу лінію ми вийдемо, то – все, тепер це сталося
«Ми на неї вийшли. Тепер я практично впевнений, що ми її проб’ємо», – зауважує експерт.
Додавши, що вирішальним буде питання, скільки в росіян ще лишатиметься ресурсів на момент, коли ми другу лінію проб’ємо.
До того ж, третя лінія оборони, про яку запитують, – це, в принципі, більше лінія для забезпечення перших двох, а не для того, щоб на самій лінії стояти до кінця. Тому фактично зараз на другій лінії вирішується доля цієї наступальної кампанії.
«Але поняття “зараз” у даному випадку – це не день, не два і не тиждень. Гадаю, що ми будемо проламувати другу лінію плюс-мінус стільки ж, скільки проламували першу. А першу проламали за півтора місяці. Щонайменше стільки ж ми будемо битися на другій лінії, і от тільки тоді стане приблизно зрозуміло, чи вдалася наша наступальна компанія, чи ні», – підсумував Дикий.