Одна з топ-новин сьогоднішнього дня – президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент РФ Володимир Путін провели переговори в форматі відеоконференції, на яких обговорювали, в тому числі, ситуацію на Донбасі, пише політолог Володимир Фесенко у Фейсбук.

Реакція на ці переговори була досить неоднозначною, в тому числі отримала чимало критики. Нижче наводимо позицію автора без змін.

На що зверну особливу увагу. По-перше, не цілком коректно називати це переговорами в Нормандські форматі. Так, це три країни, які беруть участь в Нормандські форматі переговорів. Але переговори, що відбулися стосувалися не тільки теми військово-політичного конфлікту на сході України, а більш широкого спектра тем (від Лівії до російської вакцини). Українська тема обговорювалася в числі інших і ніяких рішень з її приводу не приймалося.

Більш того, і тут цитую: “Канцлер і президент Франції закликали до проведення переговорів в нормандському форматі для реалізації Мінських домовленостей”. Ця фраза сама по собі фіксує, що Німеччина і Франція не розглядали цю онлайн-дискусію як “переговори в нормандському форматі”.

Але оскільки українська тема в рамках цієї онлайн-дискусії все-таки обговорювалася, висловлю свої критичні зауваження. Як я розумію, ідея цієї онлайн-зустрічі виходила з Кремля.

І я вже писав, що у цієї ініціативи явно був провокаційний зміст. Шкода, що хоча б частково Берлін і Париж на цю провокацію піддалися. Це вже традиційний миротворчий опортунізм Німеччини і Франції, бажання заспокоїти агресора.

Так Берлін і Париж спробували в черговий раз напоумити Путіна. На цей раз вони вмовляли його припинити ескалацію військових дій на Донбасі. Звідси і теза в повідомленні Єлисейського палацу: “Наголошено на необхідності рішучого зобов’язання Росії щодо стабілізації режиму припинення вогню в Україні та вироблення шляхів виходу з кризи при дотриманні Мінських домовленостей”.

Акценти Берліна і Парижа в інформаційних повідомленнях про цю онлайн-зустрічі відповідають українським інтересам, в тому числі і “заклик до проведення переговорів в нормандському форматі для реалізації Мінських домовленостей” (до цього регулярно закликає президент Зеленський). Тому ніякої “зради” не відбулося. Зазначу також, що переговори “на трьох” (Німеччини і Франції – окремо з Путіним, і з українським президентом) відбувалися і раніше (за президентства Порошенко). І тоді і зараз це було обумовлено позицією Путіна – його небажанням спілкуватися з українським президентом.

Підкреслю, що це вже традиційна російська тактика – видавлювання України з міжнародних переговорів щодо конфлікту на сході нашої країни, і примус до прямих переговорів з сепаратистами. Україна такі наміри послідовно присікає. І дуже шкода, що Німеччина і Франція хоча б частково піддалися на цю тактичну гру Кремля.

Наміри Кремля не виправдалися повною мірою. Але … З одного боку, ця ситуація підтвердила наявність серйозної кризи в переговорному процесі. З іншого боку, хоча б частково був створений негативний прецедент.

І було б логічно і правильно для виправлення цього негативного прецеденту провести онлайн-зустріч лідерів Німеччини і Франції з президентом України.

Шановні читачі, також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.