Ірина Венедіктова переконана, що замах на життя першого помічника Президента Сергія Шефіра не є постановкою. Про це вона сказала на брифінгу в медіацентрі “Слуги народу” в готелі Rixos-Prykarpattya у Трускавці, де проходить виїзне засідання фракції “Слуга народу”.
“Я для себе це питання вирішила відразу, і для мене це було питання номер один, коли я почула про це (обстріл автомобіля Шефіра) 22 вересня. Я прибула подивитися на машину, подивилася на водія, якого на той момент ще “швидка” не відвезла. У мене не було жодного сумніву, коли я це побачила, що це не постановка”, – сказала Генпрокурор.
Вона підкреслила, що її освіта, здобута в Харківському університеті внутрішніх справ, а також рівень обізнаності щод оперативно-криміналістичних експертиз дає змогу робити висновки стосовно відповідних справ.
“Це не постановка, це було зрозуміло ще 22 вересня”, – заявила Венедіктова.
Окрім того, вона додала, що у справі замаху на життя Шефіра опрацьовується понад десять версій, дві з них – головні.
“Що стосується версій, вони були озвучені відразу. Коли я давала перші коментарі, сказала дуже обережно, що є дві основні версії, але ми не відкидаємо та опрацьовуємо інші. У нас більше десятка версій, над якими ми працюємо. Ми їх не відкидаємо… Слідство рухається вперед”, – поінформувала Венедіктова.
Водночас генпрокурор не конкретизувала, про які саме версії йдеться.
До слова, замах на Сергія Шефіра у багатьох викликає подив – якщо б хтось хотів зупинити авторів або ініціаторів законопроекту про олігархів, треба було б “бити” по інших людях.
«Шефір – непомітний, неконфліктний і це, здавалося б, остання людина в оточенні президента, щодо якої могли б вчиняти такі дії. Ці дії, як правило, роблять люди, схильні до кримінальних методів або ж люди, які знаються на методах спецслужб», – пише голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Тому я більше схиляюся до версії, що це насправді замах не на Шефіра, він тут більше обраний як символічний об’єкт, а попередження президенту Зеленському та його найближчому оточенню. Це спроба залякати президента, можливо, у контексті законопроекту про деолігархізацію, або ж це може бути пов’язано із політикою санкцій та низкою інших питань», – додає він.
І одразу продовжує:
«Зеленський і Шефір – давні друзі. Життя мінливе, тому можуть бути і охолодження стосунків, однак це не привід для пострілів. Як правило, емоційні конфлікти між колишніми друзями вирішуються інакше. Тут явно підготовлений замах і можна це вважати більше політичним терактом, або ж про бізнесові інтереси. Але бізнес-конфлікт тут є малоймовірним, адже за два роки президентства Зеленського не було жодного повідомлення про те, що Шефір був пов’язаний із конфліктами, зокрема, у бізнес-сфері. Тобто він, навпаки, розв’язував конфліктні ситуації та сприяв пошуку компромісів», – наголосив він.
Політолог, також підкреслив, що «власне, замах на Шефіра – це індикатор того, що в Україні таке можливо».
«Тож тепер однозначно буде посилена безпека президента і людей із його найближчого оточення. А це певною мірою посилить взаємну недовіру у політичному середовищі, бо усі будуть шукати того, хто це зробив, заради чого і усі підозрюватимуть одне одного: влада – опозицію, а опозиція – владу, що посилює ризик для дестабілізації в країні», – наголосив він.