Україна, Польща і Литва створили «Люблінський трикутник». Угоду про новий формат співпраці міністри закордонних справ трьох країн підписали у польському Любліні 28 липня.
«Ще одним кроком України в Європу» назвав подію міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Як він сказав, нарешті Україна сама ініціює інтеграційні формати співпраці замість того, щоб лише приєднуватися до вже існуючих. За його словами, країни Люблінського трикутника спільно протидіятимуть російській дезінформації, а партнери з Польщі і Литви підтримуватимуть Україну в її європейських та євроатлантичних прагненнях.
«Наміри гарні, і це треба вітати», – коментує появу “Люблінського трикутника” екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Він зауважив: «Питання в тому, чи це буде формальне співробітництво, яких у нас уже й так немало, чи це буде наповнено реальним змістом».
«Наголошується на Східному партнерстві. Це, звичайно, прекрасно, але я думаю, це не надто амбітно. На жаль, немає конкретики по лінії Північноатлантичного альянсу. Бо і Литва, і Польща є членами цього Альянсу. Нема надто великої конкретики по лінії Європейського Союзу, де ми могли б від наших партнерів очікувати якихось практичних результатів і сподіватися, що вони будуть нашими активними лобістами для просування до Європейського Союзу», – сказав Огризко «Голосу Америки».
Дипломат окреслив завдання, на яких, на його думку, має сфокусуватися «Люблінський трикутник»:
«Це НАТО, це Європейський Союз, це протидія російській агресії, це лобіювання наших інтересів і по Донбасу, і по Криму. Це те, що у нас сьогодні найбільше болить».
На історичному підґрунті новоствореного міжнародного союзу наголошує інший експерт, провідний фахівець Дипакадемії при МЗС України Станіслав Желіховський.
«Люблінський трикутник» – це новий тристоронній формат співпраці, що грунтується на традиціях та історичних зв’язках трьох країн», – сказав Желіховський «Голосу Америки».
Як він додав, «Таке об’єднання, як Річ Посполита, теж було утворено саме в місті Любліні. І саме відтоді тягнеться традиція до єднання народів, які проживають на теренах Східної і Центральної Європи».
Експерт провів паралель між «Люблінським» і «Веймарським трикутником». До останнього входять Польща, Франція і Німеччина. На момент його створення Польща не була членом ані НАТО, ні Євросоюзу. А тепер у такій ролі перебуває Україна.
«І я гадаю, що «Люблінський трикутник» покликаний допомогти Україні пройти подібний шлях інтеграції до західних структур. Посилена співпраця з Польщею як лідером регіону дасть нам змогу пришвидшити нашу інтеграцію до Західного світу, отримати досвід, який набула Польща», – сказав Желіховський.
Директор Інституту світової політики Євген Магда також порівнює новостворений «Люблінський трикутник» з «Веймарським».
«Я думаю, що «Люблінський трикутник» працюватиме ефективніше, оскільки у країн, які його створили – Польщі, Литви і України – більше спільних інтересів», – сказав Магда «Голосу Америки».
За його словами, «Один із цих спільних інтересів – гарантувати безпеку в реґіоні. А саме, спільно протидіяти російській агресії, зокрема й інформаційній. Тому я думаю, що у цього «трикутника» є серйозні перспективи».
