Призначення першого президента незалежної України Леоніда Кравчука на посаду очільника української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) посилить її роботу. Таку думку в інтерв’ю «Главкому» висловив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Людина з великим досвідом», – прокоментував призначення Кравчука глава зовнішньополітичного відомства. «Взагалі, якщо пригадати минуле, поїздки Леоніда Кравчука до Білорусі іноді закінчуються несподівано в інтересах України – наприклад, розпадом Радянського Союзу… Жартую», – сказав Дмитро Кулеба.
Він пригадав, як Леонід Кучма, попередник нинішнього керівника ТКГ ще узимку цього року розмірковував над тим, аби піти з посади. «Коли я ще працював на посаді віцепрем’єрміністра, якось зайшов в Офіс президента в один кабінет, а там якраз перебував Леонід Кучма. Десь наприкінці лютого цього року це було. Він сказав, що, напевно, вже час йому іти (припинити очолювати українську делегацію в ТКГ). Я його запитав, як же так, невже ви нас полишите? Він відповів, що розмірковує, аби таки піти», – згадав глава МЗС
Нагадаємо, 28 липня Леонід Кучма заявив, що припиняє роботу в мінський контактній групі. Сталося це так само, як і свого часу з Петром Порошенком – попередив і пішов. А ось про причини другий президент вирішив не говорити. З Порошенком було все зрозуміло – і Кучма, і Роман Безсмертний пішли з групи, бо в п’ятого президента було своє бачення процесу. І воно не збігалося з їхніми.
При Зеленському обоє повернулися до контактної групи й складалося враження, що за молодого недосвідченого президента вони можуть реалізовувати свої концепції. Але Безсмертний досить швидко залишив контактну групу після критичних заяв, що не треба міняти конституцію під сепаратистів та що треба зупинити участь у групі після смерті 4-х військових. Про звільнення повідомили через ЗМІ. – пише видання БУКВИ.
Кучма протримався ще рік. Він таки розраховував, що молодий президент до нього прислухатиметься. Але вийшло навпаки.
Якщо почитати його попередні слова про Мінськ, то можна зрозуміти, що Кучма був проти проведення виборів у так званих ЛНР/ДНР, бо таким чином Україна легалізує ту владу, яка там є. Він також був противником формули Штайнмаєра, тож у жовтні минулого року його висловлювання дуже сильно розійшлися з позицією Офісу президента.
“Формула Штайнмаєра до миру на Донбасі не призведе, бо це не формула миру. Це формула на якийсь час політично чи так — а раптом ми дотиснемо українців, вони на неї погодяться, і ми розвернемося… Це взагалі “здати нас із потрохами”, так би мовити», – сказав Кучма торік 25 жовтня.
Далі був документ, де Андрій Єрмак фактично допустив суб’єктивізацію бойовиків і вписав їх як представників ЛНР/ДНР, а не просто фізичних осіб. Кажуть, що Кучма був тоді злий і цей документ неспроста з’явився в пресі.
Останньою краплею для Кучми, переконують джерела Букв, стало підписане “перемир’я”. По-перше, документ підписав не Кучма, а віцепрем’єр Олексій Резніков. По-друге, один з пунктів угоди передбачає заборону наступальних та розвідувально-диверсійних операцій, тоді як Кучма послідовний прихильник того, що Україна має вийти на ті кордони, які закріплені в Мінських угодах і які Росія ганебно порушила, захопивши Дебальцеве, і тільки потім уже продовжувати говорити про інші речі.
Натомість оточення президента Зеленського просунуло геть інші речі.
Тож Кучма вирішив піти й залишити цю “кухню” Леоніду Макаровичу.
Як кажуть співрозмовники Букв, другий президент ще взимку обговорював варіант, щоб його замінили на Кравчука. Тому, може, і сам запропонував Зеленському цей варіант – резюмують в Буквах.
