Атаки Росії на Київ набули активності, не тільки з метою створення проблем для містян у зимовий період. Ворог, так само, як на початку вторгнення, протягом якогось часу не відмовився від наміру захопити українську столицю. Існують два можливі сценарії: перший — це заколот, що призведе до насильницької зміни влади та встановлення маріонеткового режиму, і другий — прямий військовий шлях окупації Києва. Однак наразі загроза реалізації обох варіантів мінімальна.
Проте, існує можливість скорочення західної військової допомоги, що може бути критичним, але це найімовірніше не відбудеться найближчим часом Так вважає військовий експерт Олексій Мельник.
Експерт вважає, що захист від атак російських окупантів має забезпечуватись у комплексі різними родами військ ЗСУ.
«Кілька десятків років тому в Україні були Військово-повітряні Сили і Сили протиповітряної оборони. Сьогодні це один рід військ – Повітряні сили. Звичайно, наземні засоби ППО – один із компонентів, один з інструментів, якими можна позбавити противника панування чи домінування в повітрі. Отже, все має бути в комплексі», — розповів експерт
Окрім того, він вважає, що сюди слід додати й можливості Сухопутних військ, адже там теж є те, що називається фронтовою протиповітряною обороною. Не варто також забувати й про дрони великої дальності, БПЛА. Все це разом може застосовуватися для досягнення мети.
«Причому якщо, наприклад, компенсувати різницю в потужностях пілотованої авіації в короткі терміни доволі проблематично, то має проводитися інтенсивна робота над тим, щоб компенсувати це за рахунок інших інструментів. З того, що ми знаємо про F-16, можливо, інші перспективні повітряні пілотовані платформи, то є чітке розуміння навіть у неспеціалістів, що йдеться, по-перше, про досить невелику кількість, по-друге, це доволі тривалий процес», — пояснив Олексій Мельник.
Також експерт попередив, що Російська федерація не відмовилась від ідеї захопити українську столицю.
«Звичайно, це також очевидний факт, оскільки той сенс, який вкладає російське керівництво в поняття «денацифікації», – це зміна влади насильницьким шляхом та встановлення маріонеткового режиму в Україні. У березні 2022 року цей план провалився. Нині в Росії сподіваються на те, що вдасться підбурити якісь внутрішні об’єктивні чи суб’єктивні протестні настрої і тим самим організувати заколот», — прогнозує експерт.
Він вважає, що російські спецслужби не здатні виконати такий складний план, тому вони все ще сподіваються зробити це військовою операцією.
«Я не поділяю того визначення, про яке сказав президент стосовно Майдану-3, хоча, можливо, це якась кодова назва. Це не Майдан, не народний протест, а саме спроба заколоту. Але оскільки можливості російських спецслужб, навіть якщо й дуже потужні, все одно не безмежні, то ставка, як і раніше, буде робитися на військові інструменти, тобто на фізичну окупацію Києва. На сьогодні така загроза мінімальна, але ризики надзвичайно високі», — акцентував експерт.
Він також погодився з припущеннями експертів, що наступ Росії на сході та атака на Авдіївку мають на меті ще і послаблення допомоги Заходу.
«Зазвичай переслідується кілька цілей, як військових, так і політичних. Тут, на мій погляд, більше політичних цілей, зокрема, для внутрішньої політики, оскільки зараз Росія вступає у президентську виборчу кампанію. Як би парадоксально це не звучало, але все одно Путіну потрібна легітимізація, йому потрібні ці вибори, попри відомі трюки з підрахунками, мертвими душами тощо. Також є й зовнішньополітична мета. Я згоден, що не припиняються спроби впливати на громадську думку на Заході, на західних політиків різними каналами. Якщо послухати останні заяви Орбана чи нового прем’єра Словаччини, то вони якраз повторюють путінські наративи про провал українського наступу, безперспективність підтримки України тощо. Тобто ми бачимо, що ця російська тактика до певної міри працює», — підсумував експерт.