Українські військові продовжують завдавати ударів по ворожих цілях в окупованому Криму, змушуючи Росію приймати складні рішення щодо своєї авіації. За умов постійних атак, росіяни повинні вибирати між захистом авіаційних об’єктів на півострові або їх перебазуванням до більш безпечних місць, розташованих на території Росії. Проте такий крок може мати значні наслідки для ефективності та інтенсивності дій російської авіації.

Останнім часом у Криму дедалі частіше лунають вибухи, спричинені українськими атаками. Українські військові цілеспрямовано знищують ворожу авіацію, що змушує Росію шукати шляхи розв’язання проблеми. Військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп розповів, що означатиме для росіян перебазування авіації з півострова. Наприклад, під час нещодавньої атаки Україна могла знищити два МіГ-31 та один Су-27 на аеродромі «Бельбек».

 «А якщо перебазувати далеко, то інтенсивність та ефективність дії авіації, яка розташована у Криму, знижується. Адже довше летіти, це пальне, це ресурс, це менша реакція, перебування у повітрі та ефективність дозору. Відповідно відбудеться зниження шкоди від російської авіації», – сказав Шарп.

На континентальній території України немає постійних аеродромів базування авіації, особливо реактивних винищувачів. Існують лише летовища для короткочасної стоянки та для вертольотів. Вперше Сили оборони України завдали удару ракетами ATACMS малої дальності по Бердянську, де окупанти зазнали серйозних втрат у гелікоптерах.

У Криму базуються російські реактивні винищувачі, що є бажаною ціллю для українських військових. По-перше, авіація сама по собі є цінною, адже знищені літаки – це фінансова втрата для Росії. Виготовлення нових винищувачів займає багато часу, а деякі моделі, як-от МіГ-31, взагалі не виробляються. По-друге, авіація створює значну загрозу для українських сил, тому її знищення є важливим стратегічним завданням.

Коли Україна виводить аеродром з ладу або росіяни самостійно розуміють про небезпеку для авіації, у них виникає вибір: шукати способи, як захистити літаки, або ж перебазувати їх до більш безпечних місць. Оскільки всі летовища в Криму знаходяться в зонах, куди Україна може дістати, питання перебазування стає дедалі актуальнішим.

Окрім авіації, під ударом також знаходяться багато важливих активів, зокрема системи ППО та обладнання радіотехнічних військ. Після ударів по Бельбеку та Джанкою, окупанти поки що вважають, що можуть захистити літаки та інше обладнання. Однак, якщо ситуація погіршиться, їм доведеться перебазувати всю авіацію на значну відстань.

Перебазування авіації на більш далекі відстані знизить її ефективність та інтенсивність дій. Довший шлях до місця бойових дій означає більше витрат пального, зниження оперативності та меншу ефективність дозорів. Все це призведе до зниження шкоди, яку може завдавати російська авіація.

Таким чином, перебазування авіації з Криму є серйозним викликом для Росії. Втрата можливості оперативно використовувати авіацію на півострові зменшить її вплив на бойові дії та послабить позиції російських сил в регіоні. Для України ж це відкриває нові можливості для наступальних операцій та подальшого послаблення ворога.

Перебазування авіації також має психологічний аспект, адже демонструє невпевненість Росії у власних силах та здатності захистити свої стратегічні об’єкти. Це може вплинути на моральний стан як російських військових, так і цивільного населення в окупованих районах.