За потрійним ударом в Криму та Москві по ворогах стоїть ГУР МО. 

Про це у своєму Телеграм-каналі написав журналіст Андрій Цаплієнко. 

“Атака на катери чф рф за 340 км від Севастополя. Атака на склад боєприпасів 758-ої логістичної бази чф рф в самому Севастополі. І те, з чого почався день. Атака БПЛА по офісним будівлям окупантів в Москві. За потрійним ударом по ворогах стоїть ГУР МО. Про це на умовах конфіденційності мене повідомили мої джерела в Міноборони. Переконаний, в України є можливості загнати російський флот в Новоросійськ та Туапсе.”, – написав Цаплієнко. 

Нагадаємо, безпілотники атакували столицю рф, один із них влучив у бізнес-центр “Москва-Сіті”. 

Також 17 липня, на Кримському мості прогримів вибух, який пошкодив частину дорожнього покриття, але не зачепив залізничне полотно, яке також там проходить. Незважаючи на всі заходи безпеки з російського боку, все ж таки автомобіль з вибухівкою опинився на мосту і злетів у повітря. Так було й минулого разу, коли на Кримському мосту вибухнула вантажівка. 

“Я думаю, що це була акція українських спецслужб і військової розвідки України, про що власне вже всіляко натякає керівник військової розвідки України. Підозрювати в організації вибуху будь-яку іншу структуру просто безглуздо. Тому що для російської влади Кримський міст – це не лише важливий політичний об’єкт, але це ще й важливий об’єкт постачання. Тому жодних підстав мотивацій влаштовувати вибухи на Кримському мосту російська влада не має. Жодних незалежних партизанських рухів у Росії не існує. Тому я абсолютно переконаний на 100%, що це зробили українські спецслужби”, – розповів російський опозиційний політолог Федір Крашенінніков . 

Водночас, за словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, ЗСУ потрібно провести низку тестів, щоб зрозуміти, як ефективно подолати бонові загородження, які захищають логістичний об’єкт Росії від атак українських дронів.  

Ефективність протидиверсійних бонових загороджень, призначених для захисту Кримського мосту від надводних та підводних дронів, буде перевірено лише на практиці.  

“Наскільки це буде працювати, покаже лише практика застосування. Я хочу нагадати, що це, як мінімум, уже третє таке масштабне посилення охорони Кримського мосту. Усі вони йдуть на виконання розпоряджень Путіна, але ви бачите як вони виконуються — недовиконуються, що добре для нас”, — розповів Мусієнко. 

На думку експерта, нові загородження створять певні перешкоди надводним дронам. Проте теоретично такі загородження можна подолати, особливо якщо в атаці залучено кілька морських дронів. Втім, Мусієнко зазначає, що перевірити це можна буде лише на практиці. 

Експерт зазначив, що для подальшого розвитку ситуації та визначення ефективності, потрібне проведення тестів та аналіз результату. 

“Щоб у цьому переконатися, треба спробувати. Можна спробувати створити для наших дронів подібні перешкоди та провести пробні пуски – перевірити. Усе це, звісно, можна подолати”, – пояснив Мусієнко. 

За його словами, питання подолання захисту Кримського мосту полягає лише в ресурсах та часі. Так само як і саме питання кінцевого знищення мосту. Там з кожним тижнем все частіше відбувається “бавовна”, що наносить потужні удари по ворожій конструкції яка є одним з ключових голістичних шляхів для російського угруповання в Україні. Тож коли міст буде остаточно зруйновано, в загарбників розпочнуться ще більші проблеми, які зрештою призведуть до їхньої тотальної поразки.