Президент Туреччина Реджеп Таїп Ердоган вважає, що Європа сама винна у теперішній енергетичній кризі. Це випливає з його заяви, зробленої перед початком балканського туру турецького президента, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Haber Global.
На Європу чекає складна зима, а скорочення постачання російського газу – це “відповідь” президента РФ Володимира Путіна на санкції, введені проти РФ.
“Позиція Європи щодо пана Путіна, а також введені санкції викликали реакцію у відповідь. Російський лідер дав зрозуміти, що: “Якщо ви робите так, то і я вчиню аналогічно”, – сказав він.
За словами Ердогана, Путін використовує всі важелі та зброю, які є у його розпорядженні.
“Головний із цих інструментів – природний газ. На жаль, ми не хотіли б такого розвитку, але маємо в Європі те, що маємо”, – додав турецький лідер.
Ердоган уточнив, що Європу чекає складна зима. При цьому, він запевнив, що Туреччина в газовому питанні проблем не планується. Як відомо, напередодні Кремль розпочав прямий шантаж Заходу, висунувши умови прокачки газу через “Північний потік”. 5 вересня спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що проблеми з постачанням російського газу у країни ЄС “Північним потоком” залишаться доти, доки не знімуть санкції, які “перешкоджають обслуговуванню агрегатів трубопроводу”.
Своїм “енергетичним шантажем” Путін хоче зруйнувати стабільність і добробут кожного домогосподарства в Європі. Ердоган, схоже, таки остаточно став на бік диктатора, обвинувачуючи ЄС у теперішній енергетичній кризі. Але європейські країни не мають реагувати на “енергетичний шантаж” президента РФ Володимира Путіна.
Путіну не вдасться зламати Європу.
На російський газ, що надходить до Європи по “Північному потоку”, необхідно встановити граничні ціни так само, як це було з нафтою. ЄС потрібно зробити це для того, щоб перешкодити спробам шляху маніпулювати енергетичним ринком. Політолог Микола Давидюк пояснив в ефірі 24 каналу, що такі ініціативи свідчать про те, що Захід готовий до газового шантажу. Проте політолог не впевнений, що Європа може взагалі залишитися без газу та нафти. “Російський карлик може залишитися без шведської горілки”. Тому, за його словами, проблема в Росії полягає в тому, що їм не буде куди продавати свій газ і нафту.
“Через Індію із восьмим пакетом санкцій вони продавати вже не зможуть. Через Казахстан – також. Китаю взагалі буде простіше купити всю нафтогазову систему Росії, ніж щоразу купувати газ малими порціями”, – сказав Давидюк.
Тому політолог більш ніж переконаний, що Європа “дотискатиме” країну-агресора санкціями. З Росії робитимуть Іран чи Ірак, притиснутий з усіх боків. Такою ж затиснутою буде економіка Росії, – підкреслив політолог. Нещодавно у Москві зустрілися російський та іранський глави МЗС. За підсумками міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москва і Тегеран працюють над “міждержавною угодою, яка матиме стратегічне значення, в якій визначено основні напрямки подальшого нарощування всього комплексу російсько-іранських зв’язків на найближчі десятиліття”.
Президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов висловив виданню таку думку:
“Напередодні війни проти України Росія підписала подібну “історичну велику угоду” з Китаєм. Але це ніяк не вплинуло на бажання Китаю рятувати Росію від західних санкцій та постачати їй зброю чи чіпи для електроніки. Як і Китай, Іран у такій ситуації може претендувати на вигідні торгові угоди з РФ, якщо така торгівля не суперечитиме перспектив співпраці із Заходом. Переговори щодо “ядерної угоди” з Іраном виходять на підписання серйозних документів. Відновлення “Загального всеосяжного плану дій” для Ірану набагато важливіше, ніж угода з Росією. І навіть цей візит до Москви може стати аргументом для торгів із Заходом за окремими пунктами угоди”.
Експерт зазначає, що президент Володимир Зеленський взаємодіє із західною коаліцією з широкого спектру питань. І аргументи України враховуються, зокрема, у домовленостях Заходу з Іраном.
“Так, для України важливо запобігти постачанню іранських безпілотників для російської армії. Поки що ці поставки не підтверджені, і навіть якщо поставлені перші дослідні зразки, то в рамках великої угоди можна зупинити подальший поступ у цьому напрямі”, – упевнений Ігор Попов.
Для Ірану ж, продовжує він, відкривається можливість повернутися на світовий ринок постачання нафти і газу, зняти частину західних санкцій. І це буде набагато цікавішим, ніж можливі пропозиції Кремля.
