Останній місяць-півтора лінія фронту практично не рухається, але позиційні бої йдуть майже вздовж усієї лінії 1000 км. Є кілька напрямків, де перед російськими військами стоїть завдання виконати бодай якийсь мінімум. Це район Донецька, там росіяни виконують наступальні дії у районі Пісок та Мар’їнки, розповідає полковник запасу ЗСУ, військовий льотчик-інструктор, військовий радник голови Донецької області у 2014 році Роман Світан в ефірі «Апостроф TV».

За їхнім задумом, вони мають відсунути лінію фронту від Донецька, щоб українські війська не змогли артилерією діставати до міста. Для виконання цього завдання їм потрібно як мінімум взяти Авдіївку. В лоб узяти її вони не можуть, не вистачає сил і коштів, тому вони обходять її з півночі і півдня. З півдня – Піски, там вони перемололи майже всю нашу лінію фронту, нам довелося відійти від селища, залишивши їх під вогневим контролем. Російські війська далі просунутися не можуть, оскільки наші війська стоять на другій лінії та впевнено її тримають. Зараз Піски використовуються для знищення російських військ, там утворився цікавий плацдарм, завдяки якому ми можемо дуже добре обстрілювати їх з нашої артилерії.

Другий пункт – Бахмут, його вони взяти теж не можуть, місто дуже добре укріплено. В принципі, брати вони його і не будуть, вони намагаються його обійти зі східного боку, щоб спробувати оточити наше угруповання у районі Сіверська. Але й там у нас все добре укріплено і взяти Сіверськ росіяни не можуть. Тому вони виконують маневр, пов’язаний із взяттям нашого угруповання у півокруження чи вогневий мішок, як це називається.

Це якраз рух від Горлівки у бік Бахмута. Щоб посунути лінію фронту, вони виходять з півдня на північ, намагаються принаймні. Але там стоять наші укріпрайони, які тримаються з 2014-2015 років, і росіянам дуже складно їх пробити. 

Горлівкою також завдаються удари українськими військами, по центрах прийняття рішень, по складах, місцях зберігання техніки. І дальність дії нашої артилерії така, що ми можемо накривати майже всю Горлівку. Тому росіяни також мають завдання відсунути нас від міста, щоб убезпечити свої логістичні моменти від наших ударів.

Щоб хоч якось відсунути лінію фронту кілометрів на 15-20 від Донецька, росіянам потрібно розбити наше угруповання у Мар’їнці. Але виконати це завдання в лоб вони не змогли, бо там знаходяться наші укріпрайони, тож зараз вони намагаються обійти місто з південного заходу. Цим пояснюється, чому сьогодні вранці активізувалися танкові бої у районі Вугледару, вони хочуть зайти з тилу. Але там також стоять наші війська, є хороша водна перешкода, і пробитися до Мар’їнки через Вугледар вони не зможуть.

Росіяни чекають нашого наступу практично на всій лінії фронту. Так як вони не знають задуму верховного головнокомандування, вони готуються практично на кожному кілометрі фронту, зміцнюються, виходячи з тих сил та засобів, які вони мають.

Збільшення БТГ – одна, дві, три – погоди не роблять. Але вони якось їх знаходять, комплектують, намагаються зменшити пухкість фронту в деяких місцях та збільшити густину військ.

Підтягування та розгортання засобів радіоелектронної боротьби говорить про те, що вони готуються до нашого наступу ще й з повітря. 

Те, що останнім часом активізувалися обстріли Харкова, притому обстріл мирних, спальних районів міста, пов’язані з тими переговорами, які проводив Зеленський у Львові з Ердоганом та генсеком ООН Гутеррішем. Можливо, росіяни хотіли змусити наше керівництво до вжиття якихось поразкових заходів та рішень на користь РФ. Це чистий шантаж, вони збільшують вогневу поразку тих міст, до яких можуть дістатись – це Харків, Миколаїв, Бахмут та Слов’янськ.

Також в принципі протягом найближчого часу можуть бути проведені наступальні дії нашими силами як на правому, так і на лівому березі Херсонської області. Противник до цього готується, але на перекиданні важкої техніки вже можна поставити хрест, бо українська артилерія не допустить виконання цього завдання.