Як переконаний полковник ЗСУ в запасі, військовий експерт і льотчик-інструктор Роман Світан, одна з причин, чому ворог підірвав Каховську ГЕС – унеможливити наступ ЗСУ на Херсонському напрямку. Прорвати фронт там зараз неможливо через підтоплення та мокрий грунт. Утім це лише питання часу та погодних умов.
Ворог перекинув значну частину сил з Херсонщини на Запорізький та Бахмутський напрямки.
Відтягнути наступ ЗСУ і “виграти” час на один-два місяці – це те, що росіяни змогли отримати, підірвавши Каховську ГЕС.
На лівий берег, в принципі, можна переправитися, втім рухатися поки що важкою технікою лівим берегом важко, можна сказати неможливо,
– пояснює Світан 24 каналу.
Вже два тижні як південні регіони України відчувають наслідки підриву Каховської ГЕС. Попри те, що вода спадає, значна частина населених пунктів досі лишається підтопленою.
Росіяни підірвали Каховську ГЕС в ніч на 6 червня, близько 2:50 ночі. Десятки населених пунктів були затоплені. Кількість жертв цього теракту з кожним днем зростає.
Генштаб ЗСУ не втрачає час і вже готує декілька “несподіванок” для ворога на Херсонському напрямку.
Після того як підсохне, ближче до середини липня може знову відкритися цей напрямок Херсонський і там може бути кілька сюрпризів, які може підготувати наш Генштаб,– зазначив Світан.
Можливо, наступальна операція задумана саме так, щоб одночасно здійснити прорив на низці ділянок Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов поділився таким коментарем:
“Останні кілька днів мені постійно доводиться коментувати тему наступу ЗСУ як у колах українських політологів і військових, так і в зарубіжних засобах масової інформації, причому не тільки західних (США, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції), а й східних – Японії, Індії. Спробуємо узагальнити. Прориви ешелонованої оборони мають кілька фаз. Початкова – це прорив першої лінії, яка, як правило, укріплена в глибину від 3 до 6 км павутинням окопів. Усі населені пункти у цій зоні перетворені на опорні пункти. Друга фаза операції починається після того, як першу лінію оборони прорвано. При цьому в прорив вводяться танкові та механізовані підрозділи, які збільшують прорив”.
На сьогоднішній день, зазначає експерт, першу лінію оборони росіян не прорвано.
“Але чи ставить перед собою українське командування завдання – зробити це стрімко? У більшості експертів склалося враження, що такого завдання немає. І що Україна поки що використовує дуже незначну частину своїх стратегічних резервів. За великим рахунком, ця операція поки що має форму промацування передньої лінії оборони противника, – пояснює Віктор Савінов. — Чому так? Росіяни стверджують, що за першою ще дві лінії оборони. Проте впевненості у цьому немає. І прорив навіть першої лінії оборони може виявитися стратегічним”.
За словами експерта, багато обговорюється чисельність української армії. Але це, вважає він, є некоректним обговоренням.
“Наприклад, учора українські політологи питали мене: 21 бригада – це скільки людей? А тут важливо розуміти, що коли називається число бригад, це означає, що в даному районі знаходиться 21 штаб даних бригад. А це зовсім не означає, що кожна з таких бригад не має додаткових батальйонів. Або один штаб бригади не управляє підрозділами, які за чисельністю рівні декільком бригадам. Крім того, як повідомили наші колеги з Італії, за їхньою інформацією, українські резерви на південному фронті становлять не 21, а 35 бригад. Тож оцінювати чисельність військ, які готуються до прориву на південному (стратегічному) напрямку – некоректно”, – наголошує Віктор Савінов виданню Коментарі
За його словами, єдине, що ми точно можемо сказати – поки що повністю перша лінія оборони противника не прорвана, і рухливі з’єднання в прорив не йдуть. А ось коли підуть, продовжує експерт, йтиметься і про третю фазу наступу – створення двох точок прориву першої лінії оборони з метою оточення супротивника.
“Бажано синхронізувати наступальні дії за такого прориву на кількох ділянках, – розповідає Віктор Савінов. – І таку синхронізацію ми зараз бачимо. Приблизна глибина прориву становить на кількох ділянках – до останніх опорних пунктів противника. Резюмуючи: можливо, наступальна операція задумана саме так, щоб одночасно здійснити прорив на низці ділянок, щоб оточити супротивника. Але це не більше, ніж припущення. І навіть генерали, які служили у найвищих штабах країн НАТО, не можуть підписатися під подібним висновком”.
