Російське суспільство активно мілітаризується. Зокрема, про це свідчать нові військові закони Кремля, які підвищують призовний вік та граничний вік служби за контрактом.
Ці заходи, наголошують у виданні BILD, свідчать про подальшу мілітаризацію суспільства.
За оцінками експертів федерального уряду, Росія може збільшити кількість активних солдатів до трьох мільйонів, якщо цього вимагатиме перебіг війни.
Більше того, як повідомляє видання із посиланням на джерела в уряді, Москва готова продовжувати війну ще два-три роки.
«Тоді у російській армії буде більше активних солдатів, ніж у збройних силах Китаю. Хоча рівень підготовки багатьох із цих солдатів навряд чи буде дуже високим, існують і величезні проблеми російських збройних сил з їхнім екіпіруванням», – зазначають журналісти.
У свою чергу, видання The New York Times стверджує, що ЗСУ перестали використовувати тактику США в рамках свого контрнаступу.
Як зазначають журналісти, більша частина навчань, організованих Заходом для українців, включала навчання тому, як переходити в наступ, а не залишатися в обороні.
Українські військові, зіткнувшись із укріпленою обороною ЗС РФ та мінними полями, змінили тактику ведення війни, зосередившись на тому, щоб виснажити російські сили за допомогою артилерії та ракет великої дальності.
Додамо, що росія тримає на території України 400 тис. своїх військових — це 94-96% її боєготових сил.
Про це сказав капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗС України (2004-2020 рр.) Андрій Риженко.
“Зараз на території України Росія зосередила 400-тисячне угруповання. Це фактично 94-96% їхніх боєготових сил. Зараз уже є інформація, що ті сили, які були в резерві, вони вже введені, резервів не дуже багато, вони виснажені. Уже фактично постійно, така інформація йде. Тому я не думаю, що Росія в змозі вести зараз там бойові дії активні десь ще в якомусь регіоні. Хоча проводити якісь провокації, якісь диверсії, звісно, вона може це робити”, — сказав Риженко.
Він зазначив, що РФ ухвалила рішення реструктуризувати свою військову організацію: відновлювати Ленінградський військовий округ, Московський військовий округ. Ряженко також нагадав, що в Білорусь передислоковано найманців ПВК “Вагнер” і поки незрозуміло, як вони діятимуть.
“У Росії, загалом, усі чітко розуміють, що країни Балтії, попри невеликі збройні сили, це все одно країни НАТО. І якщо вони нападуть на ці країни, то буде працювати система колективної безпеки. Тобто це, в принципі, чітка, зрозуміла позиція. І я не думаю, що Росія зараз піде на відкритий конфлікт із НАТО”, — переконаний він.
Риженко наголосив, що країни Балтії дуже активно допомагають Україні у протистоянні країні-агресору, але при цьому нарощують і свої сили.
“Я можу сказати, що навіть невелика Естонія за цей період створила нову дивізію, повноцінну дивізію розгорнула. І ця дивізія вже брала участь у традиційних навчаннях, які проходили навесні цього року в Польщі. Ціла дивізія! Для Естонії це великий такий серйозний виклик, скажімо, щоб це зробити з економічного погляду”, — сказав експерт.
Крім того, він нагадав, що Сполучені Штати Америки перекинули в Європу додаткові частини. Країни Балтії захищаються з повітря, у Балтиці активно діє флот НАТО.
“Тобто військова увага НАТО, вона все більше і більше до цього регіону. Тому я не думаю, що Росія піде зараз на відкрите якесь протистояння з НАТО, НАТО до цього готується. І загалом Росії просто треба думати, як свої якісь позиції зберігати на Балтиці, тому що, контролюючи 7% виходів до Балтійського моря, можна дійсно опинитися в такій ситуації, що якраз судноплавство може бути під загрозою або дуже сильно обмежене”, — сказав Риженко.
Експерт зазначив, що ймовірні загрози нападу на Балтиці аналізуються.
“Звичайно, провокації можуть бути. Але я не вірю в те, що це буде відкриття якогось другого фронту і цей фронт буде проти НАТО”, — вважає Риженко.
