Втікали в трусах! Війська РФ виводять з України? Екстрена новина з фронту – десант ЗСУ. Переможемо!

Російські телеграм-канали повідомляють про взяття селища Хотомля під Старим Салтовом.

У Хотомлю висадили десант через Сіверський Донець.

Звідти веде дорога на окупований Вовчанськ, що недалеко від російського кордону.

Також пишуть, що із Вовчанська почалася евакуація. Є інформація про те, що частину армії РФ було виведено на територію РФ. Однак чекаємо на офіційне підтвердження від Генштабу. 

Українці провели прекрасну операцію з дезінформації росіян. Окупанти готувалися до контрнаступу ЗСУ на Херсонщині, а тепер “вигрібають” на Харківщині. Деякі втікали в одних трусах.

Про це розповів колишній співробітник СБУ та експерт Інституту майбутнього Іван Ступак. За його словами, контрнаступ ЗСУ на Херсонському напрямку не був фейком. Українські сили дійсно просунулися вперед, однак окупанти не очікували удару на Харківщині.

Як наголошує Ступак, українці регулярно нагнітали інформацією, що от-от підуть в контрнаступ на Херсон. Росіяни тривалий час спостерігали на це з недовірою, однак після низки повідомлень таки почали накопичувати техніку та особовий склад на правому березі Херсонщини.

Ймовірно, окупанти бачили, що ЗСУ накопичують сили на Харківщині. Однак вони, ймовірно, не врахували, що українці зможуть наступати одразу на двох напрямках.

Можливо, розрахунок в росіян був такий. Українці спершу сконцентруються на Херсонщині. Харківщина – можливо, але одразу два напрямки? Навряд чи. Я знаю особисто, мені розказували, що деякі росіяни тікали в одних трусах. Вони взагалі сиділи на Харківщині на “розслабоні”. Ніхто не вірив, що буде наступ саме там, –
зазначив Ступак.

Зараз з різних перехоплень чути, що окупанти тікали і пішки, і вбрід через річку, а кому пощастило, то на попутках. Зараз усі сподіваються, що просування ЗСУ продовжиться і надалі.

Додамо, росіяни намагалися так швидко втекти з деяких населених пунктів Харківщини, що покидали величезну кількість трофейної техніки. Українцям вдалося захопити особливо круті “трофеї” – “Тор”, “Град” і навіть “Зоопарк”.

Що було особливо боляче для російської міфотворчості, ці території біля Ізюму і Балаклії брали тижнями; були місця, де збиті російські літаки лежали на догоряючих російських вертольотах; висотку з пам’ятником штурмували тяжко і криваво, вбивалися до смерті на переправах, а колапсувало все за 48 годин.

Про це пише військовий оглядач Кирило Данильченко.

Україна сильно набрала у плані інформаційної безпеки операцій. Багато хто має зв’язок із наступаючими бригадами, чутки циркулюють, у месенджерах та телефонах було вкрай спекотно. І коли пішли успіхи, всі теж дружно спіймали тишу.

І причому таку, що проскакували лише рідкісні фото у Телеграмі та Твіттері, з незрозумілими натяками. 

Звісно, ​​якщо з травня місяця британці обіцяють готувати по 10 тисяч українських бійців кожні 120 днів, передаються сотні М113 та французьких бронемашин, а на фронті все це фіксувалося у невеликих кількостях, то десь воно має випливти, росіяни розуміли.

Але те, що ЗСУ нагромадили ударні угруповання, змусили противника висунутися в Херсонську область під високоточні ракети та крізь розбиті мости резерви, два тижні обробляли його тили та артерії постачання, а потім змогли вдарити одразу на двох напрямках — стало реально сюрпризом для ворога.

Із зрозумілих причин тих, хто загруз у боях в передмістях по лінії Сіверськ-Соледар, ні від Донецька, ні частини, що переправилися на Правобережжя, витягнути було не можна.

Коли починається контактний піхотний бій з великою кількістю третього покоління ПТРК і війна патрулів у зеленці навколо опорників, вороги фізично не можуть тримати протяжні простори, сипляться, відходять. Вся підбита і зламана техніка залишається в наших руках, оборона швидко колапсує, звідси танки тікають від ССО та десятки полонених.

Що характерно — жодних багатогодинних артпідготовок, переораних снарядами полів, розбитих на щебенях міст. До 200 уражених складів, тилових баз, збірних пунктів аварійної техніки, вузлів зв’язку та РЛС на обох напрямках було. На сході штурмом розкрили лінію опорників, просунулися до Балаклії — зайшли із заходу та північного заходу, і від арсеналу, і від передмість. 

Атакували вогнем з коліс, натикаючись на опір, обтікали його по путівцях, біля посадок і полями, виставляючи заслони. Пізніше підтягувалися мех частини, ТРО, оператори дронів піднімали пташок комфортно та не боячись прильоту. Тому що ЗС РФ підтягнули артилерію та РСЗВ до самої Балаклії і коли все посипалося, артилеристи були частково знищені, частково захоплені та розсіяні.

Оборона противника колапсувала. ЗСУ впоралися із своєю роботою.


Related Articles