Як переконаний військовий експерт, голова Українського центру безпеки Сергій Кузан, власник ПВК “Вагнера” Євгєній Пригожин та частина його найманців перебуватимуть у Білорусі. Тому зараз говорять про загрозу нападу вагнерівців на Північ України. Однак зеки Пригожина зараз загрожують лише білоруському диктатору Алєксандру Лукашенку.
За його словами, зараз на Півночі України не фіксують загострення.
“Я слідкував би за заявами ГУР, бо саме вони мають всю інформацію. Станом на зараз не фіксується будь-якого загострення з Півночі чи перекидання підрозділів Пригожина. У будь-якому випадку ми точно знатимемо, куди та хто переміщується на наших північних кордонах”, – наголосив він 24 каналу.
Сергій Кузан вважає, що перебування Пригожина та його найманців у Білорусі точно може боятись Лукашенко. Вагнерівці мають величезний досвід повалення режимів у країнах Африки.
Пригожин та еліти змогли натиснути на Путіна та його оточення, то у цьому випадку хай краще Лукашенко та його оточення боїться групи бойовиків, яка займалися скиданням режимів в Африці. Бійці ПВК “Вагнера” можуть бути спрямовані проти Лукашенка,
– припустив військовий експерт.
Цілком можливо, що тепер Лукашенко голову підніме, духом підбадьориться – з’явилася можливість знову стати суб’єктним. Експерт Міжнародного інституту демократій, екс-командир 2-ї роти 24-го батальйону “Айдар” Євген Дикий розмірковує так:
“Наскільки я розумію, Пригожин нікому не повірив би всередині Росії. А вилетіти з контрольованого ним Ростова прямо до Африки (де вагнерівці непогано зміцнилися), швидше за все, проблематично. Тому Лукашенко, якому Пригожин довіряє, виступив гарантом його недоторканності. І Пригожин, схоже, справді вважає, що саме на території Білорусі, під слово Лукашенка, він має шанси зберегти життя. Хоч я – і не тільки я – щодо цього маю сумнів. Путін зрад та принижень не прощає”
Самому Лукашенку, зазначає експерт, роль посередника вигідна тим, що він фактично не суб’єкт.
“Адже правителя Білорусі фактично загнали під лаву. Та сама історія з ядерною зброєю – остання грань, яка демонструє, що росіяни творять на білоруській території, що хочуть. Хочуть – розміщують ядерну зброю, а Лукашенку навіть кнопочку від неї не показують. Ще й змушують говорити, що це він просив перетягнути до Білорусі російську ядерку. А тут раптом виявляється, що Путін без нього міг і владу не втримати. Зрозуміло, тепер Лукашенко голову підніме, духом підбадьориться. Це для нього шанс знову стати суб’єктним”, – констатує експерт.
А ось директор Агентства моделювання ситуацій політолог Віталій Бала вважає,що Лукашенко просто скористався шансом.“Я не думаю, що хтось веде якусь супергру. І з самого початку не припускав, як деякі, що ось-ось будуть йти бої на вулицях Москви. На мою думку, Пригожин підняв заколот, дізнавшись, що прийнято рішення про його ліквідацію. Зіграв на випередження, щоби просто вижити. А коли з’явився шанс відіграти назад – тут же відіграв. Можливо, домігшись, що його найлютішого ворога – міністра оборони Шойгу – усунуть”.
І в цій ситуації, пояснює експерт, Лукашенко виступив не просто посередником, а й певною мірою гарантом, що умов угоди буде дотримано. Що ніхто полювати на Пригожина не стане. Принаймні поки він перебуватиме в Білорусі – під “парасолькою безпеки” від Лукашенка. Того, хто стверджує, що знає Пригожина близько 20 років.
“Навряд чи хтось міг виступити посередником, – вважає Віталій Бала. – Той самий президент Туреччини Ердоган, до якого, як відомо, дзвонив учора Путін, відкрито став на його бік у конфлікті з Пригожиним, отже, не міг сприяти ефективним переговорам. Ну, а Лукашенко, який навряд чи був ініціатором посередництва і, за деякими даними, сам намагався втекти (як і Путін), швидше за все, просто скористався шансом. І навіть не так на порятунок путінського режиму, як в ім’я власного порятунку.
Адже вчора вже прозвучало звернення і Тихановської (представляє білоруський уряд у вигнанні), і білоруських військових, які б’ються на боці України, до мешканців Білорусі в стилі – будьте готові. Сигналізуючи тим самим, що можуть розпочатися активні дії для повалення режиму Лукашенка. І в такій ситуації певною мірою рятуючи Путіна (хоча Пригожин навряд чи захопив би Москву, де Путіна, швидше за все, вже не було), він рятував і себе. Принаймні тимчасово. Бо якщо припустити, що почалися бої в Москві, не можна виключати, що озброєні, опозиційно налаштовані білоруси, не почали б чогось подібного в Мінську”.