Чи є майбутнє в політичного тандему Володимира Зеленського та Михайла Саакашвілі в авторській програмі засновника видання “ГОРДОН” Дмитра Гордона розповів грузинський співак і актор Вахтанг Кікабідзе.
Як ви до Саакашвілі ставитеся? Минуло вже стільки років, як він не президент Грузії…– Я його дуже люблю. Ми давно знайомі, я знаю дуже добре його маму. Він незвичайний політик. Іноді бізнесмени думають, що вони політики. Це різні речі. У Саакашвілі за всієї його нібито неприборканості, мізки дуже добре працюють. Це велика рідкість у політиці. Дуже велика. Одного разу я хвилин 10, напевно, із ним розмовляв, щось розповідав. І я раптом бачу, що він мене не слухає. Звертаюся до нього: “Мішо…” – “Так, – каже, – я все зрозумів”. Наступного дня сказав мені, що зрозумів, що я подумав, ніби він мене не слухає.
Політиків можна на пальцях перелічити. Але є ще такий момент у політиці: приходить якась невідома людина, і потім історію її записано золотими літерами. От Мішу записано в історії маленької Грузії золотими літерами. Я впевнений, що коли мене не буде вже, мої правнуки однаково знатимуть, хто він такий. Тому що його назвали “Михайло-будівельник”: він перебудував майже все у Грузії.
Я хочу Зеленському ось цього побажати: щоб у нього команда була, яка його не буде підставляти і зраджувати. Це дуже важливо. Те, що вони створили тандем, скомпонувалися [із Саакашвілі], мені дуже подобається. І, напевно, могорич за мною, якщо ти перший про Мішу сказав. Маємо зустрітися (усміхається).
– А якби він вирішив зараз повернутися у Грузію і балотуватися на президентську посаду – у вас же незабаром вибори – грузини його підтримали б чи ні?
– Ну, як на телебаченні я бачу, дуже багато підтримуватиме, так. Знаєте, масі завжди потрібен лідер. Це загальновідома хвороба. А що він потім робитиме… Вони потім говоритимуть, що “якби ми уявили, що буде так, ми б його не обирали”. Але я, наприклад, такого другого політика не зустрічав. А мені 82 роки виповнюється за два місяці.
Він незвичайна людина. Нещодавно я з його мамою Гіулі зустрічався, ми розговорилися. Запитую: “Як там Мишко?” Це було після того самого його полону на кордоні. Вона сказала: “Я так за нього боюся весь час…” Він коли чогось хоче, напевно, думає, що всі це знають і мають так само хотіти. І от у мене така думка: якби він не озвучив, що його можуть призначити на посаду прем’єр-міністра, можливо, це і минуло б. Але він розповів сам. І почали грузини: “Не треба було йому самому говорити. Тому що Зеленський свого часу сказав…” Та яка різниця? Я думаю, він прийде – й українці оцінять усе, чим він буде займатися. Чим це скінчиться для нього, не знаю.
Українці в коментарях пишуть, що мама Саккашвілі – надзвичайно сильна жінка і бажають їй сили.
