У росіян – великі неприємності в районі Опитного на Донеччині. Як офіційно підтвердили в Міноборони України, ЗСУ вдалося зайняти частину селища, що перебувало під контролем ворога. Крім того, як стало відомо, під час хаотичної втечі окупантів з позицій російська артилерія накрила вогнем власні підрозділи – у підсумку противник поніс суттєві втрати загиблими й пораненими.

 

Про «прикрість», яка спіткала росіян під час відступу з позицій у районі Опитного на Донеччині в ніч на 11 вересня з посиланням на ворожі джерела повідомив у своєму каналі нардеп, заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Юрій Мисягін.

За його даними, у росіян стався «френдлі-фаєр» під час втечі з околиць населеного пункту Опитне (Донецька область). Внаслідок незлагоджених дій командування ворога, у окупантів щонайменше 27 «двохсотих» і 34 «трьохсотих». При чому половина вцілілих мають важкі поранення (відірвані кінцівки). Також противником було втрачено на цій ділянці багато військової техніки.

Ситуацію з «френдлі-фаєром по-російськи» прокоментував полковник ЗСУ, військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець. Далі в оригіналі:

«… из-за потери управления часть личного состава подразделения начала отход неорганизованно и в хаотическом порядке, раньше установленного момента начала отхода, в результате чего попала под огонь собственной артиллерии…» (с)
Це реальна цитата з внутрішньої доповіді одного з російських штабів… Причому, що характерно, саме для цього випадку… відповідні командні структури росіян, принаймні, два рази пробували навести лад на цій ділянці…але в них то не вийшло.
«ЗамІсЄл» полягав в тому, що підрозділ противника, після отримання команди на відхід, під прикриттям загороджувального вогню власної артилерії та мінометів, повинен був організовано та по команді вчинити відхід на наступну укріплену позицію у вигляді двох РОП (ротних опорних пунктів).
Однак, з якоїсь поки нам невідомої причини, артилерія противника почала «класти» не перед переднім краєм чи по українським позиціям, подавляючи, таким чином, наші вогневі засоби, а по позиціям та тилу цього підрозділу… Причому, все це посилилось, коли особовий склад цього підрозділу, не дочекавшись відповідної команди, почав самовільний відхід… прямо під власними снарядами.
Командири підрозділу намагалися то зупинити, пробували зв’язатись із відповідним ПУ(КП)…безрезультатно. Так само, як й спроба — зупинити вогонь власної артилерії…
В результаті противник втратив тільки убитими, приблизно, до взводу піхоти… Зараз, у росіян триває «розбір польотів», із чарівними пендалями та з’ясуванням — кого варто призначити винним
Це як у сакраментальному питанні… що було раніше — курка чи яйце… Так й тут, що почалося раніше — вогонь артилерії (й хто саме, віддав наказ про це), чи самовільний відхід особового складу підрозділу… Саме від цього й буде, очевидно, залежитиме — кому саме «вставлять» першому. Хоча, як на мене, «вставляти» тре обом підозрюваним сторонам — як командуванню підрозділу за втрату керування, так й тому, хто вирішив, спочатку, раніше встановленого часу, поставити загороджувальний вогонь (причому, явно, не там де треба)
Зараз, у російських пабліках розганяється теза про те, що основною причиною цього випадку стала помилка командних структур росіян в ідентифікації відходячого особового складу (нібито вони сприйняли власний підрозділ за наступаючу українську піхоту). Але є нюанс…
Так званий, «загороджувальний вогонь» артилерії противника по власним позиціям та найближчому тилу розпочався ДО початку розбігання особового складу цього підрозділу. Ймовірно, сам самовільний відхід й був викликаний цим вогнем…
Я не називаю ділянку, але мова йде про Донецький напрямок… — резюмував експерт