Російські загарбники продовжують усіма силами атакувати українські позиції на Куп’янсько-Лиманському напрямку. В цей час ворог зазнає невиправданих величезних втрат.
Військовий експерт Олег Жданов у відео на своєму ютуб-каналі порівняв ситуацію на Луганщині з тією, що була свого часу в Бахмуті.
“Тут найважча ситуація – чимось нагадує Бахмут. Росіяни просто йдуть на наші кулемети, навіть не пригинаючись. Ці роти “Шторм-Z” – як смертники”, – зазначив Жданов.
Ворог зібрав на цьому напрямку 100-тисячне угруповання і намагається відновити наступальну операцію. Так, 8 серпня ворогу вдалося захопити Новоселівське на Луганщині. Водночас ЗСУ відкинули росіян від Новоєгорівки на Харківщині.
Так як основний удар Сил оборони спрямований на Запоріжжя, російські окупанти намагаються відтягнути захисників на Луганщину.
Завдання-максимум для ворога це захопити Куп’янськ і вирівняти лінію фронту по річці Оскіл. Однак наші воїни цього не допустять, так як вони грамотно вибудували оборону, зав’язану на висотах та інших природних перешкодах.
Не дивлясичь ні на що, Збройні сили України кожен день просуваються вперед. Вони продовжують свій контрнаступ у боротьбі з армією РФ. Наразі це вдалий момент, аби пригадати всім одну з прихованих сильних сторін України. Представники адміністрації Байдена назвали це “стратегією дикобраза”.
Про це йдеться у матеріалі журналіста видання The Washington Post Девіда Ігнатіуса.
“Що б ви ще не казали про війну в Україні, ця стратегія спрацювала. Україна виявилася абсолютно неперетравною для російських військових. Напад Путіна на Київ у перші місяці був катастрофічним провалом. “Дикобраз” відтіснив загарбників минулого року в Харкові та Херсоні. І зараз, кілометр за кілометром, Україна повільно просувається на південь і схід”, – пише журналіст.
Наразі мета України на полі бою змінилася від блокування окупантів до їх вигнання. Але всі розуміють, що прорвати російські мінні поля було дуже важко — і це коштувало як життів так і обладнання.
“Україна ще може досягти своєї мети перерізати російський коридор до Криму цього року. Але всього за три місяці жовтнева багнюка (зміна погоди — ред.), найімовірніше, зупинить просування України”, — йдеться у матеріалі.
Тим часом Путін все ще вірить, що зможе виснажити Україну. Може бути, що він уявляє, що якщо його розбита армія втримається, то Дональд Трамп повернеться до Білого дому і дасть йому те, що він хоче.
Але Путін повинен боротися з трьома “П” — пропагандистською битвою, яку він програє; партизанською війною на територіях, які Росія стверджує, що анексувала; і зростання політичної роздробленості вдома, пише Девід Ігнатіус.
Захисники Глобального Півдня, скоріше, схиляються до України. Представники Бразилії, Індії, Південної Африки та Туреччини зустрілися минулими вихідними в Джидді, Саудівська Аравія, аби почути, як українські офіційні особи окреслили мирну пропозицію, яка зосереджена на повному виведенні російських військ. На зустрічі був присутній представник Китаю. Очільник МЗС України назвав саміт у Саудівській Аравії “проривом” та “історичною перемогою”.
На тимчасово окупованих територіях України та, зокрема, в Росії продовжується активний партизанський рух.
Кремль жорстоко намагався придушити опір у цих регіонах – дітей вивозили з окупованих територій до Росії та змушувала українців отримувати російські паспорти для медичного обслуговування.
“Ця жахлива тактика нагадує спроби Йосипа Сталіна переселити населення та перекроїти кордони. Але наслідком цього для Росії, ймовірно, буде створення ще більшої кількості неперетравленої опозиції. Путін може уявити, що він може перетворити Україну на ще один “заморожений конфлікт”, якщо затягуватиме бойові дії”, — йдеться у матеріалі.
Але покоління українців налаштовані рішуче проти росіян, а партизанська боротьба триватиме.
