Останнім часом моя скромна сторінка перетворилася в «Ватерлоо» щирих і не дуже уболівальників чинного і колишнього Президента. Є і третя – нейтрально налаштована – категорія наших прихильників, що закликає не чекати повного розвалу і негайно діяти, пише на своїй сторінці у Фейсбук екс-заступник генпрокурора і соратник Саакашвілі Давид Сакварелідзе.
Порохоботи пишуть: «Це не твоя країна!», «Грузин, вали до Грузії».
Зелені в свою чергу кажуть: «Як ти можеш критикувати нашого Президента ?!», «Краще допомагай!» «Тебе не покликали – ось ти і злишся».
Ну і моє найулюбленіше: «Давид став Порохоботом» 
Нейтрали ж дотримуються думки, що настав час діяти і виступати своїм фронтом, зі своїм власним порядком.
Хочу почати з головного: не дивлячись на те, що ще 2 роки тому, я пророкував перемогу Зеленському, оскільки ми не мали свого кандидата в Президенти, я особисто в першому турі активно підтримував і голосував за Анатолія Гриценка. Я щиро вважав, що він був кращим вибором з існуючих кандидатів. Оскільки в другому турі треба було вибирати між Порошенком і Зеленським, я віддав свій голос за Зеленського, будучи впевненим, що управляти гірше ніж Порошенко просто неможливо.
Проживши вже майже 6 років в цій чудовій країні, озираючись назад, мені не соромно за жоден прожитий день і за жоден свій вчинок в Україні.
Зізнаюся, з приходом Зеленського в мене був ентузіазм в черговий раз взяти на себе ризик і знову кинутися в бій. Це, безумовно, означало б нові труднощі, наявність ворогів, образи і посаджене здоров’я. Розуміючи це, я все ж був готовий.
Я глибоко вдячний всім тим людям, які з першого дня, як тільки кандидат Зеленський запитав народу, кого б вони хотіли бачити в його команді (навпроти Ботанічного саду Гришка), агітували за мене. Для людини, яка вже 5 років не працює на держслужбі і в активній вуличній боротьбі, це вище ніж будь-якої посади! Вища ступінь визнання від людей. Не дуже досвідчена людина, яка не стежить за політичними баталіями, напевно подумала би, що це організований мною шантаж на адресу майбутнього Президента. Ті, хто мене хоч трохи знає, розуміють, що я не є людиною настільки примітивного складу розуму.
Вважав і вважаю я до сих пір, без жодних чар і емоції, що Зе був і залишається для України шансом? Так! Хоча зізнаюся вам чесно, що бажання особисто йти на вже чітко усвідомлений ризик і стрибати одному у відкритий океан у мене практично пропало.
Що стосується моєї позиції та висловлювання власної точки зору – це все обов’язкова якість будь-кого, хто вже відбувся як особистість, вільна людина. Мене не сковує корпоративна дисципліна, оскільки я не є представником команди Зе, склад якої я так і не зрозумів – хто і згідно яким принципам там перебуває.
Якщо слідувати логіці багатьох членів його команди, ще й з огляду на моральний аспект, я повинен був бути з Порошенком з першого і до останнього дня, оскільки він особисто запросив мене в Україну і призначив в прокуратуру, кілька разів на тиждень ми особисто зустрічалися і я мав право дзвонити на його особистий мобільний 24/7. Чому я не пішов проти своїх принципів і чому я повинен піти зараз – для мене абсолютно незрозуміло. Хоча порохоботи тоді активно на мене нападали, використовуючи цей аргумент.
Думаю, багато хто бачить, що Зеленський, маючи абсолютно щирі і світлі спонукання, зараз стрімко котиться в прірву. Як розсудлива людина, як виборець, вважаю не тільки своїм правом, але і обов’язком, вказувати за допомогою своєї скромної FB-сторінки йому і його виборцям на провали влади і вчасно пропонувати зміни для того, щоб не допустити тотального розчарування людей. Очевидно, що результатом такого розчарування стане тріумфальне повернення старих українських політиків, які не один раз заплямували себе. Тільки цього разу вони вже повернуться з піднятою головою і високою легітимністю – красти.
Поки я все ще вважаю, що шанс на справжні зміни залишився. Тому продовжу ділитися своїми думками з приводу того що відбувається в країні.
З надією на загальний успіх і перемогу України, громадянин України, патріот Грузії і України,
Давид Сакварелідзе
– резюмував він.