Верховна Рада 19 жовтня розблокувала підписання законопроєкту про олігархів. Водночас між Русланом Стефанчуком і Дмитром Разумковим виникла суперечка щодо цього питання.

Чинний голова фракції “Слуга народу” Руслан Стефанчук, опираючись на законопроєкт, запевнив, що це має зробити він. Однак з ним не погоджується колишній спікер – Дмитро Разумков.

“Порушення процедур тягне за собою рішення, які приймають в Конституційному Суді. Мені б не хотілося, щоб потім хтось когось звинувачував, що такий важливий законопроєкт про олігархів був “перевернутий” лише тому, що не той його підписав”, – заявив Разумков.

Ексголова Ради впевнений, що підписувати має та людина, за керівництва якої ухвалювали законопроєкт. В іншому разі, на його думку, це може призвести до проблем з Конституційним Судом.

За словами Разумкова, не ясно, чи легітимно буде підписаний закон, який потім направлять до президента.

Важливо! Закон про деолігархізацію створений для того, щоб перетворити олігархів на бізнесменів і не допустити їхнього впливу на економіку України.

Додамо, що як пише телеграм канал “Тайны депутата”, Разумкова намагаються прокачувати через медіа Порошенка і прихильних до нього каналах. Але інтересу до політика після його вильоту з крісла спікера майже немає. Розмови про створення проектів – лише фейки задля привернення уваги до згасаючої персони. Нам дуже шкода, але ми попереджали.

Крім того, канал зазначає, що Разумков не голосувала сьогодні за закон по НАБУ.

Це вже далеко не перший принциповий законопроект, який Разумков не підтримує особисто і яким активно протидіяв, поки був спікером.

Як тільки прийняли рішення про відкликання Разумкова з посади, відразу було успішне голосування по одній з фундаментальних речей для євроінтеграції України. Крім Разумкова проти були ОТЗЖ та інші старі політики.

Зрозуміло, що цей закон не могла не підтримати партія Порошенко – тому що це знищило б імідж Петьмана як нібито прозахідного політика.

Хоча, саме Порошенко, будучи президентом, свідомо приймав неконституційні рішення по НАБУ – щоб тримати Бюро на гачку, – доповнює канал “Тайны депутата”.

Як відомо, Верховна Рада ухвалила законопроект, яким врешті-решт урегульовує статус Національного антикорупційного бюро. А також уводить призначення директора в конституційну площину.

Адже порядок призначення директора НАБУ президентом – визнано неконституційним. Тож НАБУ стає ЦОВВ під Кабміном. Але при цьому закріплює гарантії незалежності Бюро від Уряду:

– чітко забороняє Кабміну втручатись в діяльність органу,
– забороняє скасовувати акти НАБУ,
– не дозволяє надавати вказівки чи доручення щодо діяльності Бюро чи конкретних кримінальних проваджень,
– звільнити директора НАБУ Уряд зможе лише з чітко визначених підстав та за підтримки такого рішення 2/3 членів КМУ.

• Зміна статусу НАБУ не потребуватиме ніяких додаткових рішень і Бюро зможе безперешкодно продовжувати свою роботу.

• Також запроваджується нова процедура добору директора НАБУ. Новий директор органу буде обраний на прозорому конкурсі, з визначальним голосом міжнародних експертів.

• Аудит НАБУ має проводитись міжнародними експертами, які визначатимуть методику та критерії для такого оцінювання.

Чинний Директор НАБУ продовжить виконувати усі свої повноваження до призначення свого наступника, добір якого має розпочатись після набрання чинності законом, але не довше строку своїх повноважень, який спливає у квітні 2022 року.