Командування противника заздалегідь підготувалося до утримання рубежу с.Приютне — с.Завітне Бажання, враховуючи його значення для всієї ситуації на захід від Старомлинівського вузла оборони ворога. Про це розповів координатор групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець.
По-перше, за його словами, окупанти відвели трохи південніше далеко висунуті на північ від цього рубежу свої підрозділи. По-друге, підготували серію контратакуючих і штурмових дій у районі Приютного, щоб забезпечити стійкість лівого флангу системи своєї оборони в цьому районі.
«Вилилося це в серію атак силами підрозділів 60-ї окремої мотострілецької бригади та 247-го десантно-штурмового полку у районі с.Приютне, внаслідок чого передові підрозділи ЗСУ були змушені на північний схід і на захід від села відійти з низки позицій», — пише Костянтин Машовець.
Військовий оглядач також зазначив, що на іншому фланзі основної дирекції українського наступу на Бердянському напрямку, в районі Новодонецького противник продовжує утримувати саме селище та контролює дорогу, яка веде з нього у бік с.Керменчик. Хоча, за словами експерта, ЗСУ, звісно, можуть здійснювати вогневий вплив на цю комунікацію противника.
На Токмацькому напрямку противник продовжує перегрупування частини своїх сил та коштів у флангових районах ділянки наступу українських військ. Зокрема, 503-й мотострілковий полк (мсп) противника «ущільнюється» зведеною тактичною групою (до батальйону) 4-ї військової бази (СБ).
Очевидно, в районі на північний захід від с.Новопрокопівки противник готується до серії контратак у бік с.Роботине. Фіксується висунення на цю ділянку підрозділів 291 мсп. Крім того, розгорнутий у районі с.Копані 104-й десантно-штурмовий полк (дшп) противника отримав посилення у розмірі батальйону (етимологія цього підрозділу ще з’ясовується).
Розгортання підрозділів 387-го мсп ТрВ зі складу 44-ї повітряно-десантної дивізії мобілізаційного резерву (мсп ТрВ МР) у смузі оборони 100-ї окремої розвідувальної бригади (орвбр) та 417-го окремого розвідувального батальйону (орвбр) явно свідчить про спроби командування противника за будь-яких обставин (включаючи подальший розвиток українського прориву на схід від Новопрокопівки) утримати район с. Вербове.
І це може відбуватися виключно з однієї простої причини – підготовки активних наступальних дій у смузі оборони 7-ї десантно-штурмової дивізії (ДШД). Втрата противником контролю за районом с. Вербове очевидно або суттєво ускладнить цей процес, або взагалі унеможливить його.
Таким чином, можна зробити висновок, що на даний момент командування противника цілком впевнене в здатності своєї 42-ї мотострілецької дивізії, посиленої додатково 2-а мсп (201-м і 210-м) + 2 мсп ТрВ (1430-м і 1441-м ) та 4-ма батальйонами типу БАРС (1-м, 3-м, 11-м та 14-м «Сармат») повністю перешкодити просуванню українських військ у південному напрямку (як у напрямку на с.Очеретувате, так і у бік з .Харкове, обходячи с.Новопрокопівку зі сходу).
І водночас, у своїй здатності активними наступальними діями на флангах українського угруповання якщо й не оточити українське наступальне угруповання, то принаймні змусити українське командування зняти частину своїх сил та засобів із «вершини» свого наступу та перемістити їх на свої фланги.
Чого більше в цих діях противника – тактичного блефу чи справжніх намірів, очевидно, покаже найближчим часом.
Досить показовим буде спосіб, яким противник використовує основні сили 76-ї дшд (у вигляді її 234-го та 237-го дшп), про що я писав у вчорашньому огляді.