Парламентарі Естонії і Латвії у четвер, 21 квітня, визнали дії Росії в Україні геноцидом. Про рішення парламенту Естонії повідомляється на сайті законодавчого органу країни. Про рішення латвійських депутатів інформують на сайті Сейму Латвії.

“На сьогоднішньому додатковому засіданні парламент заслухав виступ голови української парламентської делегації Олени Шуляк та одноголосно ухвалив заяву щодо військових злочинів і геноциду Росії в Україні”, — йдеться у повідомленні.

Народна депутатка України Олена Шуляк сказала в парламенті Естонії, що це голосування є історично важливим для України. За словами Шуляк, визнання дій Росії геноцидом проти українського народу важливе для пам’яті про десятки тисяч загиблих. А також для тих, кого катували та зґвалтували, чиї будинки були зруйновані та тих, кого змушують ховатися сьогодні в Маріуполі.

“Наш спільний обов’язок — забезпечити, щоб таке ніколи не повторилося, ніде й у жодній країні. Я вірю, що разом ми зможемо досягти цієї мети”, – сказала Шуляк.

Саме Естонія першою у 1993 році визнала влаштований Росією голодомор геноцидом українського народу, написала Шуляк в Telegram.

“Ми знаємо Естонію як країну нульової толерантності до будь-якого тоталітаризму, диктатури, геноциду та інших проявів нелюдської антигуманної політики. І сьогодні (21 квітня — ред.) вони першими розглянули питання про визнання геноциду, який вчинила та сама Росія на території України – але вже у ХХІ столітті”, — написала депутатка.

Окрім цього, нагадаємо, що сейм Латвії у другому та остаточному читанні підтримав зміни до закону про громадянство, які передбачають позбавлення громадянства осіб, що підтримують збройну агресію РФ проти України.

За відповідні зміни до закону віддали голоси 62 депутати парламенту країни.

“Громадянство Латвії буде скасовано, якщо особа надала значну фінансову, матеріальну, пропагандистську, технологічну чи іншу підтримку державам або особам, які вчинили діяльність, включно із геноцидом, злочинами проти миру, злочинами проти людства, військовими злочинами, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності демократичних держав або конституційному механізму. Це також можна буде зробити у випадках, коли сама особа брала участь у зазначених вище заходах”, — йдеться у тексті документу.