Президент Естонії Алар Каріс заявив, що повернення до ситуації 1997 року, коли почалося розширення НАТО, немислиме.

Про це він сказав в інтерв’ю Vikerraadio.

“Жодних шансів повернутися до ситуації, яка була до 1997 року, після якої до НАТО приєдналися 14 країн, не існує. Це немислимо, і навіть немає сенсу обговорювати це десь за чашкою кави”, – прокоментував Каріс вимогу Росії про виведення сил НАТО з 14 країн-членів Альянсу, які вступили до організації після 1997 року.

За словами Каріса, ніхто не хоче вивозити з Естонії та інших країн Балтії озброєння, чого нібито вимагає Росія.

Коментуючи письмову відповідь США на вимоги Росії, Каріс зазначив, що після ознайомлення з її змістом можна сказати, що вона відповідає тому, що США заявляли публічно.

Каріс також зазначив, що безпеці Естонії наразі ніщо не загрожує. Хоча останнім часом дедалі більше розмов про загрозу війни як для України, так і для інших країн пострадянського простору, Каріс вважає, що цим не слід залякувати людей.

“Смію запевнити, що безпеці естонської держави зараз ніщо не загрожує. Немає сенсу лякати народ даремно”, – сказав Каріс, додавши, що і найближчим часом війна в Естонії не стане реальністю.

США 26 січня надали письмову відповідь на ультиматум РФ, у якій виключили переговори щодо нерозширення НАТО і наголосили на праві держав обирати їхні власні безпекові домовленості та союзи.

Нагадаємо, НАТО паралельно зі США також передав російській стороні своїписьмові пропозиції щодо безпеки у відповідь на вимогу Кремля. У НАТО відмовилися зобов’язатися не приймати Україну в Альянс, як цього хотів Кремль. 

Зокрема, про це заявив генсек Альянсу Єнс Столтенберг”. За його словами, у документі викладені три сфери, де НАТО бачить простір для прогресу у відносинах з РФ. Перше сфера стосується відносин НАТО-Росія.

“Росія розірвала дипломатичні відносини з НАТО, що ускладнило наш діалог. Тож ми повинні відновити наші відповідні офіси у Москві та Брюсселі. Ми також повинні використовувати наші існуючі військові канали зв’язку, щоб просувати прозорість та зменшувати ризики”, – заявив Столтенберг.

Друга сфера стосується європейської безпеки, яка включає і ситуацію довкола та в Україні.

“Ми готові вислухати занепокоєння Росії, готові до реального спілкування щодо того, як зміцнити фундаментальні принципи європейської безпеки, дотримуватись яких ми зобов’язалися, починаючи з Гельсінських угод. Це включає право кожної країни обирати свої безпекові домовленості”, – сказав Столенберг.