на фото Ігор "Атаман" та Олексій "Сєпар"
Сьогодні команді журналістів проекту "Поборемо корупцію разом" вдалося поспілкуватися із двома добровольцями, що повернулися із зони АТО для лікування у Львівському воєнному госпіталі. У результаті розмови ми довідалися про деякі методи "здачі" наших військовослужбовців та ще багато чого. Про це читайте далі.
Обидва добровольці воювали у складі, без сумніву героїчної, 80-ої бригади. Цікавим є той факт, що один із них, "Льоха Сєпар", є уродженцем Луганська. Коли почалося збройне протистояння він записався до рядів так званого "ополчєнія", отримав автомат та одразу ж перейшов на сторону Українських військ. Проживаючи на відстані 1.5 км від аеропорту, він постійно сприяв нашим військовослужбовцям не словом, а ділом. Користуючись знанням місцевості він проводив наших військовослужбовців обхідними стежками та шляхами.
Спілкувалися ми також з Ігором "Атаманом», він разом з Олексієм "Сєпаром" отримали поранення біля с. Весела гора (прямуючи по серпантину колоною, потрапили під мінометний обстріл).
За словами Олексія "Сєпарв» пік допомоги мирного населення Українській армії припав, коли аеропорт вже оточили. У нічний час протягом кількох днів, як тільки встановили безпечні коридори для підходу до аеропорту мирні жителі приносили силовикам їжу та воду. Проте, ця допомога не лишилася безкарною зі сторони ЛНР. Чеченці, один із інструментів виконання брудної та нелюдської роботи зі сторони ЛНР, винищували лояльних до України жителів. Вона катували наших військовослужбовців, робили просто аморальні та антигуманні вчинки. Усі, хто до помагав українцям і про яких дізналися прибічники ЛНР, були або закатовані, або їхні сім'ї було вирізано. І це не пусті слова, їх справді просто вирізали, чимало з них покалічили. До прикладу, батьку Олексія, бойовики прострелили дві ноги.
На запитання як взагалі почалося озброєння людей, Олексій гірко розсміявся. "Тоді автомати видавали абсолютно всім. Чимало з них потрапило до таких як я. Але якщо тобі вже видали автомат, то шляху назад не було…"
Тривалий час Олексій залишався очима та вухами наших бійців у самому Луганську.
Щодо чеченців, то він наголошує, що насправді вони не такі безстрашні. Якщо зав'язується рівний бій, то частіше всього чеченці відступають першими. Вони не можуть тримати позиції під час фронтових зіткнень, їхньою основною функцією у цьому всьому безладі є залякування, пограбування, мародерство та, фактично, винищення населення у Луганській області.
Цікавимося що чоловіки думають стосовно того, що їх постійно "продавали " та "зливали"?
"Зливають, знаємо навіть хто…". Артилерія не має прямого зв'язку із солдатами та командирами підрозділів, лише через штаб. Це і є основною проблемою для військовослужбовців. Наприклад, коли артилерії передавали точні координати для нанесення удару по позиціях бойовиків зв'язковий із псевдо "зерно" частково змінював координати, таким чином, виводячи бойовиків із зони ураження на 500-800 метрів. І це відбувалося неодноразово. Коли ж, все-таки артилерія починала бити по позиціях бойовиків влучно, на зв’язок із вищими чинами, радіозв'язком виходили бойовики та пропонували шестизначні суми вічнозелених доларів за відведення або припинення артилерійського обстрілу. Переважно, після таких повідомлень він припинявся.
Коли ж через накази про зайняття певних позицій, наші хлопці попадали кілька разів під шквальний вогонь противника, вони вирішили робити трішки інакше. З'являтися на місце дислокації раніше та займали кругову оборону,або навпаки – значно пізніше. Коли займали позицію пізніше, то переважно знаходили у землі діри від попадань мінометів або ж систем артилерійського вогню.
Неодноразово відбувалися події, які просто не могли бути співпадінням чи щасливим попаданням. Коли до наших позицій підійшло підкріплення, 5 танків, та окопалися у лісопосадці, їх через 5 хвилин знищили прямими попаданнями ворожої артилерії. Хочу відзначити що це неможливо, якщо не знати точних координатів .
Неодноразово під час утримання Луганського аеропорту були можливості і знищити, і навіть просто захопити ворожі танки, проте керівництво всяко відмовляло бійцям у цьому. Просто не даючи наказів та навіть забороняючи їм вести вогонь по позиціях звідки з яких вели вогонь.
Насправді матеріалу набагато більше ніж очікували, тому це розслідування ми розбиваємо на кілька частин. Наступну частину чекайте вже завтра. У ній ми розповімо: проти кого насправді воюють наші війська, хто заважає нашим силовикам ефективно виконувати свою роботу, наркотики у ополченців, міф чи підтверджений факт. як доводиться тримати зв'язок між собою, поради від бійців партизанським загонам, як захопили бензовоз із пальним та інше.
Автор: Марвін
* "Боги війни" – артилерія, артилеристи