Українські Кібер Війська: хто ховається за цією назвою. Це звичайні хакери чи справді новий варіант ведення військового протистояння?
«Хакери»: з моменту появи цього слова в формі комп'ютерного терміну (започаткованого в 1960-ті роки), в нього з'явилися достатньо різноманітні значення. Так Пол Грем писав у «Великих хакерах»: «Звичайні програмісти пишуть програми за гроші, а хакери — заради задоволення».
Цей термін має і свої підвиди, один з найяскравіших «крекер». Результатом його роботи є так звані крекери. Фактично крекер – це та людина, що ламає системи захисту (зокрема, захист програмного забезпечення), створює креки.
Люди такої професії залишаються поза офлайном. Та це не заважає їм допомагати країні. Ще за часів революції ходили мережею чутки про кібер сотню.
Сьогодні можна вичитати інформацію про те, що існують українські «кібер війська». Не так давно новий «подвиг» кібрвійськ сколихнув онлайн простір.
Хакери з організації "Українські кібер війська" заблокували на 128 рахунках терористів 1 млн. доларів. Про це повідомив лідер групи "Українські кібер війська" Євген Докукін у своїй сторінці на Фейсбук:
«Після блокування попередніх рахунків терористів http://on.fb.me/1vd9nya, я заблокував нові рахунки. Це рахунки так званої «Харківської народної республіки» в системах WebMoney і Яндекс.Деньги», – написав Докунін.
Читати більше: Хакери заблокували більше 1 млн доларів на рахунках терористів
Також він уточнив, що ці рахунки блокувалися протягом червня-жовтня.
Ще раніше Докунін розповів, що хакерам вдалося заблокувати в системі PayPal рахунки терористів, які вказувалися для збору коштів на різних сайтах.
Серед заблокованих кілька важливих для терористів акаунтів.
До цього вони блокували 48 сайтів важливих для бойовиків. До прикладу, сепаратистський сайт livestarobelsk.org
Згодом на цьому «зламаному» сайті, вони розмістили новини про закриття «ДНР» та «ЛНР».
Також у списку досягнення кібер військ є «взломи» різних камер стеження. Технологія захоплення камер цікава: «хакери» шукають їхні спеціальні IP-адреси в українському сегменті Інтернету і як знайшли… роблять декілька простих операцій, про які вони не бажають роповідати.
Раніше Є. Докунін зізнавався «Кореспонденту», що з ним воює близько 2-3 тис. хакерів. Усі вони ведуть «невидиму війну».
Операції кібер військ:
— хакерські (злам сайтів та екаунтів терористів та сепаратистів у соцмережах);
— блокування телефонів («Кібершторм» — СМСками) та «Кіберураган» дзвінками
— «заблоковані виродки»: блокування сайтів через скарги до хостерів (влітку – біля 30 сайтів)
— відновлення правди: редагування Вікіпедіа
— вимкни пропаганду: кампанія з вимогою до Youtube заблокувати відеоролики терористів
— «Крим – це Україна»: повернути державні сайти в домені .ua під контроль України
— «Бонд. Джеймс Бонд»: шпигування через публічні відеокамери
— Аудіозапис розмов терористів, передаються у штаб АТО и СБУ.
Також у інтерв’ю з Кореспонлентом Докунін розповів кілька цікавих фактів:
В Україні злам Facebook чи Вконтакте-сторінки коштує в середньому $50-100, так само коштує злам електронної пошти. Проте вартість зламу сайту так не пишеться. Зазвичай кажуть, що «ціна договірна» і залежить від самого сайту. За потужні сайти вимагатимуть десь $1000. Кучу зламів, якими я займався сам, я робив безкоштовно: знайшовши дірки, повідомляв власникові – іноді з демонстрацією на самому сайті. Те, що люди роблять за $500-1000, я безкоштовно.
ЗА ЗЛАМ ПОТУЖНОГО САЙТУ ПРОСИТИМУТЬ ДЕСЬ $1000
Служба Держспецзв’язку ніяк не переймається захистом державних сайтів нічого не робить – це добре видно з моєї статистики зламаних та інфікованих gov.ua-сайтів. Ющенко, до речі, даремно реформував цю галузь, вивівши з-під СБУ Держспецзв’язку та розвідку. Треба було залишити, бо люди в СБУ більш-менш вміють працювати.
CERT-UA, спеціалізований підрозділ при Держспецзв’язку, який мав би займатися безпекою урядових сайтів потрібно закрити. Вони лише отримують зарплату. Я, людина, яка не має жодних повноважень і якій не платять зарплатню, щороку роблю у десятки разів більше роботи, аніж вони за весь час свого існування. Вони навіть не спромоглись зробити статистику зламаних чи інфікованих державних сайтів, яку я веду ще з 2006 року.
Щойно УКВ (українські кібер війська – ред.) з’явились на поверхні, в мене почалось лавиноподібне збільшення Fаcebook-фоловерів та френдів з місцем проживання у Москві. І мовчать, як партизани.
Люди з фейковими профілями у Fаcebook хотіли зі мною зустрітись. Я так зрозумів, що це агенти ФСБ. Цікава моя робота? Будемо спілкуватись поштою або соціальними мережами.
З СБУ я спілкуюсь тільки через Інтернет. Цього достатньо, аби передавати Генштабу фото-, відео- та аудіо докази військової агресії Росії, які видобувають мої бійці розвідки.
Група «Кіберберкут» — це хакери ФСБ. Не має значення, є там громадяни України чи їх нема. Ще з січня, коли вони почали працювати проти Майдану і потім, з лютого, проти нової влади, вони відточували власну антиукраїнську риторику. Професіоналів там вистачає.
Про хакерів РФ
З 2000 року Росія почала пропаганду проти України, яка ближче до 2004 року, переросла у інформаційну війну. Як Путін прийшов у владу, російські онлайн-ЗМІ було не впізнати — заголовки новин, реклама, банери стали антиукраїнськими. В кінці 2004 року був її пік, потім — спад. Під час «газових воєн» з’явились антиукраїнські меседжи на зразок «Україна краде газ».
Робота підконтрольних Кремлю ЗМІ дуже ефективна. Я так кажу, бо ще з 2000-х мав в Росії друзів. Після Помаранчевої революції вони почали говорити штампами, немов зазомбовані. Вже тоді їх через Інтернет «накачали». Але то були кампанії, не війни; на півроку, рік. За часів Януковича інформаційна війна проти нас майже припинилася. Росія вже вважала себе переможцем. Поки не почався Майдан.
На «фронтах» Вікіпедії ми просто займаємось редагуванням статей. Але цьому заважають, як я їх називаю, «фсбшні вікіпедісти». Це не тільки модератори, які на свій розсуд дозволяють чи скасовують окремі правки. Вся ru.wikipedia переповнена антиукраїнським контентом. Історичні статті про Україну, техніку (наприклад, Су-25) чи обладнання є об’єктом їхнього особливого інтересу.
Наприклад, коли підбили наш «АН», у російськомовній статті про нього одразу добавили рядки про те, що «ополченцы подбили украинский АН». Які це «ополченци»? Це терористи. І я міняв в тексті «ополченців» на «терористів». Звісно, це кропітка робота, бо текстові правки скасовують. Міняй ще раз. Роби це масовано, щоб вони не встигали редагувати. Це свого роду пінг-понг.
за матеріалами Кореспонденту