“Жодних політичних заяв!”: Венедіктова зробила гучну заяву про Зеленського. “Навести порядок!”

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявляє, що про посаду генпрокурора з президентом Володимиром Зеленським не говорила, її кандидатура з’явилась в останні дні і, можливо, з подачі ЗМІ, і що президент поставив їй лиш одне завдання.

Про це Венедіктова розповіла в інтерв’ю “Українській правді”.

“Ми це (призначення, – УП.) з ним (президентом, – УП.) не обговорювали, я не питала, чому я.

Я думаю, що питання моєї кандидатури виникло в останні дні. І навіть, можливо, воно було спровоковано ЗМІ. От у мене таке відчуття.

Скажу абсолютно відверто: задачі жодні не ставилися. Фраза, з якою я пішла в ДБР, була та ж сама фраза, з якою я пішла в Офіс генерального прокурора: “Наведи порядок”. Все. Це єдине, що проговорювалося”, – розповіла генпрокурор.

Венедіктова відзначила, що стати генпрокурором їй запропонував Зеленський, а погодилася вона, бо це “дійсно відповідальна дуже посада”, а її “професійний шлях – це шлях, пов’язаний з приватним правом і зі сферою приватно-господарською, арбітражні інституції”.

Водночас генпрокурорка заперечує, що її призначили, щоб посадити нардепа Петра Порошенка.

За її словами, коли президент підписував подання, і коли вони з ним говорили про можливість призначення генпрокурором, то “взагалі жодних умов не стояло і прізвище Порошенка не звучало”.

Венедіктова вважає, що “вся ця суматоха навколо підозр (Порошенку, – УП.), справ і так далі, штучно утворена”, бо “нічого кращого до привертання уваги… розвороту певних речей в сторону політики, ніж якесь кримінальне провадження, ще ніхто не придумав”.

Вона вважає, що “мускули всі політичні люди набирали через “політичні переслідування”, бо “це найзручніший і найпростіший механізм”.

Венедіктова підкреслила, що вона “правоохоронець в душі”, тому їй “дуже гармонійно на цьому місці”, тому “жодних політичних заяв і хайпів на кримінальних провадженнях” робити не збирається.

За словами генпрокурорки, вона “чітко знає свої межі…коридор, в якому можу працювати” – вони визначені законом про прокуратуру, КПК і Кримінальним кодексом, тому “більше нічого бути не може”.