Переломним моментом для отримання статусу кандидата в члени ЄС для України став візит до Києва президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі та президента Румунії Клауса Йоганніса, повідомив голова МЗС Дмитро Кулеба в ефірі телемарафону.

Він зазначив, що список країн-скептиків надання Україні статусу кандидата в члени ЄС був добре відомий давно. Зокрема, в ньому були Нідерланди, Данія, Швеція, Португалія – всі вони мали певні бачення. Німеччина також була в цьому таборі.

“Переломним моментом став візит чотирьох лідерів до Києва минулого четверга і їхня розмова з президентом України Володимиром Зеленським. Можу відкрити лаштунки, в п’ятницю на наступний день була оприлюднена позиція Європейської комісії, але в четвер, на момент візиту лідерів, ще остаточної версії цього документа не було. Це був дуже крихкий процес, але все вдалося”, – сказав очільник МЗС.

Кулеба підкреслив, що важливу роль у цій події зіграв Макрон, адже саме під час головування Франції було прийнято це рішення.

“У ЄС зараз розгорнеться процес реформи ЄС. І ми, як міністерство закордонних справ, докладатимемо всіх зусиль для того, щоб інтереси України, як майбутнього члена ЄС, були максимально враховані в тих змінах і реформах, які впроваджуватимуться всередині ЄС найближчими роками, тобто для реформування процедур, механізмів його функціонування”, – сказав Кулеба в ефірі національного телемарафону в четвер.

Міністр зазначив, що головним викликом для ЄС буде перехід від ухвалення деяких рішень консенсусом до ухвалення рішень більшістю.

“Є питання функціонування самої бюрократичної машини ЄС, є багато скарг на те, що вона надто важка та не гнучка”, – розповів Кулеба.

Крім того, глава МЗС звернув увагу на необхідність зміни принципу формування Єврокомісії в разі прийняття нових членів.

Політолог Микола Давидюк наголошує, що Україна зробила більш ніж достатньо для здобуття кандидатства – бо захистила Європу від навали фашистів ХХІ століття.

– Україна закрила спиною Європу та допомагає вирішити гуманітарну кризу Північної Африки та на Ближньому Сході. А також Україна демонструє, що залишається найбільшою воюючою демократією у світі, яка не відійшла від свободи слова та демократичних принципів, але дуже сильно та міцно б’є автократичну диктатуру Путіна, – констатував він.

За словами експерта, це заслуговує на повагу, оскільки сьогодні таких країн у Європі практично немає, і для ЄС це стане посиленням блоку, а також набуттям сильного і перспективного союзника, який допоможе йому самому ставати сильнішим, а не зникнути як геополітичне утворення.

– Бачу 100% підтримку України, навіть попри те, що частина країн ще намагається десь там вести якісь кулуарні переговори, щось виторгувати. Однак, скажімо так, я не бачив шансу не проголосувати за Україну. Україна зараз півмільярда людей годує у світі.

І якраз є ринок Європейського Союзу. Так, вони зараз їдять трохи іншу їжу, а продукція, яку продає Україна, йде на Близький Схід та в Середню Азію, Північну Африку. Тим не менш, Європа завдяки нам зможе годувати більшу частину населення. Європа з нами зможе прогодувати мільярд. А це вже заявка, – резюмував Давидюк.

Попри підтримку набуття Україною статусу кандидата в ЄС, країни з більшою обережністю реагують на можливість вступу до союзу України, поки вона перебуває у стані війни з РФ.

Так, міністр-делегат Франції по Європі Клеман Бон заявив 22 червня в інтерв’ю французькому радіо Європа 1, що Україна повинна буде дотримуватися суворих правил, як і будь-який кандидат, і для неї не буде ані прискореної процедури, ані “королівської перепустки”.

– Їм треба спершу закінчити війну, відновити країну, виконати усі демократичні та економічні вимоги. Це займе час. Але ми подаємо їм сигнал відкритості, – цитують заяву Бона у CNN.