Україна щодня наближається до перемоги. Це також доводить той факт, що Миколаївська область все більше віддаляється від російських загарбників, передають в ОК “Південь”. На цьому наголосила під час телемарафону начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк. Вона зауважила, що ситуація в регіоні залишається досить складною.
За словами Наталії Гуменюк, на Південному напрямку ситуація все ще досить складна. Водночас слід розуміти, що вона контрольована завдяки нашим військовим. Крім того, зафіксували спроби ворога просунутися в напрямку Потьомкиного. Але ці потуги загарбників були невдалими, тож ЗСУ їх просто відкинули.
Миколаївщина віддаляється від ворога.
Очільниця координаційного центру також зауважила, що Миколаївщина продовжує віддалятися від ворога. І саме з цієї причини по області окупанти б’ють вже не лише ракетами, а й продовжують атакувати регіон з використанням авіації.
Наталія Гуменюк додала, що цієї ночі у самому Миколаєві було спокійно. Але цього не скажеш про ситуацію в самій області. Зокрема там, де проходить лінія зіткнення. По цих територіях, зауважила вона, окупанти били як з ракет, так і з літаків. На щастя, минулося без жертв.
Опитані виданням Дойч Велле експерти мають спільну думку, що важливу роль у формуванні поточної ситуації на фронті відіграли постачання західних озброєнь, зокрема реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) HIMARS, які зараз активно залучають ЗСУ.
“Останнім часом можна було спостерігати ефективне використання РСЗВ HIMARS та інших систем озброєнь у ході так званих формувальних операцій – коли знищується російська логістика, артилерія, ракети, командування, – вказує американський відставний генерал Ходжес. – Є відчуття, що за цим буде щось велике, але ми не маємо впевненості. Ми дізнаємося більше протягом найближчих кількох днів”.
Водночас британський військовий аналітик Джастін Крамп у коментарі щодо доступних кадрів боїв в Україні зауважує, що на них видно поставлені Заходом бронетранспортери. “У цілому це виглядає як цілком значущий загальновоєнний наступ з використанням танків, літаків, вертольотів та артилерії, спрямований на те, щоб домогтися бодай обмеженого прориву лінії фронту з Росією”, – додає Крамп.
Як реагує на початок оголошеного наступу ЗСУ російська сторона? За словами Бена Ходжеса, у США бачать і спроби представити усе так, ніби нічого не відбувається, і прояви паніки.
За оцінкою Ходжеса, проблема армії РФ полягає у тому, що вона так і не усунула труднощі, які мала ще у лютому: “Йдеться про управління та про те, як ухвалюються рішення про пересування особового складу”. На думку відставного генерала, стан логістики ЗС РФ з кожним тижнем стає дедалі гірше, саме тому російські військові не в стані ефективно реагувати на зміну ситуації.
Коментуючи заяви про те, що Росія має намір збільшити чисельність особового складу ЗС на 10 відсотків, Ходжес заявляє, що “готовий поставити велику суму” на те, що це не вдасться та “137 тисяч росіян, які бажатимуть піти в армію, не знайдуться”. З іншого боку, навіть якби це і вдалося, то на підготовку та екіпірування цих людей пішли б місяці, уточнив він.
На проблеми Росії з набором військовослужбовців звертає увагу Буркгард Майснер, аналітик з Німецького інституту оборонних і стратегічних досліджень, професор Університету Бундесверу в Гамбурзі. За його словами, після шести місяців війни російська армія перебуває “у стані глибокого шоку”, “але водночас вона не повалена”.
Одна з проблем, на яку звертає увагу Майснер, аналізуючи ситуацію, – великі втрати військової техніки у росіян, зокрема, танків, втрати яких, за його даними, “обчислюються чотиризначними числами”.
Російська армія так і не змогла взяти під контроль повітряний простір, “хоча від неї чекали на це вже на другий день війни”, продовжує Майснер. “Те, що ця армія виявилася не в змозі ні блискавично, ні за пів року окупувати Україну, хоча багато хто вважав її здатною на це, і сам факт того, що це не вдалося, підриває віру цієї армії у саму себе”, – підсумовує німецький експерт .