На Старобільскому напрямку російське командування продовжує реалізацію заходів з централізації та систематизації бойового та оперативного управління військами.
Очевидно, що усе угрупування військ (УВ) противника умовно зосереджено у складі вже 3-х тактичних груп, з чітким поділом та визначенням секторів відповідальності для кожної, пише полковник Збройних сил України та учасник АТО Костянтин Машовець.
Його основу складають війська 20-ї загальновійськової армії (ЗВА) Західного воєнного округу (ЗВО)
Окрім цього, на цьому ж напрямку зосереджені сили та засоби 1-го та 2-го АК (загалом до 1-ї мсбр та 1-сбр “мобілізаційного резерву), та сили і засоби ПДВ рф (зі складу 76-ї дшд та 106-ї пдд). Також тут оперують не меньш як 3 мсб БАРС зс рф.
Загалом, це до 15-17 батальйонів (різного ступеня укомплектованості та боєздатності) + до 5-6 рівних їм по масштабах підрозділів у найближчому резерві.
Загальне керівництво цим УВ здійснює штаб 20-ї ЗВА через свій ППУ, розгорнутий в районі Старобільська та відповідно – КП 3-ї, 18-ї та 144-ї мсд.
Окремо варто сказати про 2 “штурмових” батальону пвк вагнер, які оперують в районі Кремінної та південніше. Вони переважно діють окремими ротами і взводами, або навіть “штурмовими групами”. Спочатку їх активно застосовували південно-західніше Сватове, потім перекинули в район безпосередньо Кремінної.
Достатньо показовим в плані типових методів дій російського командування, які воно застосовує на Старобільськом напрямку, є ситуація на крайньому північному флангу цього УВ. Так, я маю на увазі по рубежу Піски – Лиман Другий – Тавільжанка – Вільшана.
Противник явно намагається шляхом утримання своїх позицій тут стримувати просування ЗСУ у напрямку, як на Верхню та Нижню Дуванки, а також у бік Покровського і Троїцького, так й південніше – безпосередньо на Сватове… Головним чином, спекулюючи можливістю нанести наступаючому на цих напрямках угрупуванню ЗСУ флангового удару… у ліву “бочину”…
Більше того, командування військ противника навіть демонстративно зосередило тут додатково до 2-х “батальйонів” (ймовірно зі складу 138-ї мсбр), явно натякаючи на те, що при першій ліпшій нагоді кине їх у контр-атаку по дирекції Вільшана – Синьківка, або Миколаївка – Орлянка і далі на Степову Новоселівку.
Російське командування, у цьому відношенні, навіть, не спиняє цілковита очевидність їхнього задуму і наявність цілого переліку засобів протидії з боку ЗСУ його реалізації. Воно вперто намагається “відсікти з флангу” наступаючі на
Нижню Дуванку сили та засоби українського угрупування… Ну-ну, пробуйте, декаденти…
Так, поки що по дорозі Троїцьке – Покровське – Нижня Дуванка – Сватове противник має можливість таскати свої аргіши (правда, вже виключно під охороною та обороною), але очевидно, що як тільки Покровське, або Нижня Дуванка опиняться на відстані ефективного вогню основної маси української артилерії (а це, очевидно, станеться протягом грудня), становище Сватівського району оборони противника об’єктивно різко погіршиться…
Очевидно, що ситуація в районі Бахмут – Соледар багато в чому визначається співвідношенням артилерійських засобів протистоячих сторін та їхніми бойовими спроможностями.
Стосовно противника, тут зосереджено не менш як 12 дивізіонів ствольної та реактивної артилерії, як зі складу принаймні 2-х окремих артилерійських бригад, так й штатних арт-груп лінійних бригад 1-го та 2-го АК…
І це, не враховуючи окремих вогневих батарей (включаючи 120-мм та 82-мм мінометні взводи та батареї), діючих з вогневих позицій безпосередньо у ближній тактичній зоні від ЛБЗ (лінії бойового зіткнення, тобто фронту….).
На озброєнні артилерійського угрупування військ противника, яке діє на цьому напрямку є майже повний спектр артилерійського та мінометного озброєння.
Через те, що командування російських військ відводить артилерії майже ключового значення у реалізації своїх методів ведення активних дій на Бахмутському напрямку, питання нейтралізації ворожої артилерії тут стає принциповим для загального успіху українських військ в обороні Бахмуту.
По-суті, росіяни тут активно практикують, так званий артилерійсько-піхотний наступ… Очевидно, що в разі суттєвого зменшення бойових спроможностей свого артилерійського угрупування (в силу різних можливих причин та обставин)… ефективність загальних наступальних дій російських військ суттєво впаде…