Макіївська різня. Там у Макіївську бурсу №19 знатно прилетіло: “всі померли, грібок, кров” – це я коротко переповів думки місцевих пабліків. Отже, виглядає так, що який би наступ росіяни не задумали, але “наступаючих” треба десь розмістити. Бажано ближче до лінії фронту. Про це пише Антон Павлушко у Фейсбук.

Як не крути, а кількість міст, де будуть розквартировувати, та місць, які можна під це знайти, доволі обмежена. Частину цих будівель вже випалили, тому доводиться кожного разу шукати щось нове.

Треба, щоб було багато місць для особового складу і техніки. В теорії все ясно, але кожне таке “круте місце” також знають місцеві, тому про це дізнається розвідка. Взагалі купу техніки та особового складу важко приховати. Збільшили кількість російської мобілізованої піхоти та зменшили довжину фронту – отримуйте влучні подарунки від української далекобійної артилерії.

Тому логістична безвихідь. Десь треба розселяти. Наші про це дізнаються – в чергову бурсу вчергове щось прилетить. Весь план росіян про наступ треба корегувати, бо недорахувались чергового батальйону – бригади. Вам смішно, але не Суровікіну, бо щось таке там відбувається вже пів року. На папері плани чудові, от тільки зараз зберемо кулак і до Лондона, але ніт. 

Це важко назвати наступом ЗСУ чи навіть контрнаступом, про який всі так мріють на Новий рік. Просто рано чи пізно на Донбасі не залишиться більш-менш великих будівель для чергового поповнення росіян. Перехід на польові табори – логічний вихід.

Але табір у полі тим більше будуть бачити всі навколо. І так по колу… Або поступово відступати до кордону і мріяти, що прилітати буде не так влучно і не так часто. Це я ще мовчу про склади БК, рембази, склади ГСМ, техніку, структури ГБ, технічних спеціалістів і так далі. Біля кожного такого збіговиська можна поставити хоч відро С-300/400 та пучок “панцирєй-ос-буків”, але “Буків” на всіх не вистачить, а ЗСУ це буде ще легше побачити.

Зазначимо, що Путін готовий до втрат у 100 тисяч на рік. Саме такий наратив зараз поширюють із не зовсім зрозумілих причин різні російські ліберальні голови й всіляко інтегрують цю єресь у наш інформаційний простір.  Про це пише 24 к4анал. За жовтень, листопад та неповний грудень російські окупаційні війська втратили в Україні 44 950 осіб. З урахуванням санітарних втрат – це щонайменше 135 тисяч. Тобто понад 1/3 від усіх мобілізованих.

Отож, шановні недоаналітики, російські окупаційні війська втратили за 3 місяці більше, ніж ви там собі спрогнозували на наступний рік за готовністю Путіна до втрат. То, що ж ви, божевільні, несете? Це той самий випадок, коли про цифри говорить балакаюча голова, а зовсім інша справа, коли людина здатна мінімально аналізувати.