У липні минулого року була укладена угода між ООН та Туреччиною про експорт українського зерна через Чорне море з метою допомогти подолати глобальну продовольчу кризу, спричинену війною Росії проти України. Для реалізації угоди було створено Спільний координаційний центр (СКЦ) в Стамбулі, до складу якого увійшли представники Росії, України, Туреччини та ООН.

Організація Об’єднаних Націй повідомила, що у вівторок відновилися перевірки суден, які виходять з України в рамках угоди. Проте у квітні глава МЗС Росії Сергій Лавров звинуватив Захід у тому, що ситуація довкола Чорноморської зернової ініціативи зайшла у глухий кут.

Наразі стало відомо, що “Зернову угоду” можуть продовжити на два місяці.

Після раунду “зернових переговорів” у середу, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що на його думку, так звану “зернову угоду” можна продовжити принаймні на два місяці.

Якщо не будуть виконані вимоги, Росія цинічно заявила, що не продовжить дію угоди після 18 травня. Серед вимог Росії є “усунення перешкод” для її експорту зерна та добрив.

Серед вимог: підключення “россельхозбанку” до SWIFT; відновлення постачання сільгосптехніки і сервісного обслуговування для неї; зняття обмежень на страхування і на доступ в порти; відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті-Одеса”, зняття санкцій з російських компаній у сфері виробництва та перевезення сільгосппродукції і добрив. Однак всім давно зрозуміло, що слухати агресорів ніхто не збирається.

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:

“Танці навколо зерна – це чисто танці кремлівського режиму, що вже видає трупний запах. Він потрапив у ситуацію, коли не знає, що таке запропонувати Заходу, чим би його таким шантажувати, щоб той натиснув на Україну з метою проведення переговорів з РФ. Атаки дронів та ракет не допомогли. Ядерний та енергетичний шантаж не допомогли. Немає важелів впливу. Немає теми, яка б могла “зачепити” Київ чи Захід”.

Експерт нагадує, що, коли українці дружно почали ввозити зерно до ЄС, яке логічно було б переправити в страждаючі від нестачі продовольства країни, це викликало негативну реакцію у польських, угорських, румунських, інших фермерів. Але не в цілому ООН, яка промовчала.

“Росіяни на цьому фоні ще в березні почали вкотре качати тему блокування зернової угоди. Адже вона у них заточена не так під українців, як під себе. Можливість послабити санкції, виторгувати щось для РФ. Плюс – спосіб залишитися на порядку денному не в контексті “Путін звинувачується в геноциді українського суспільства в цілому та дітей зокрема”, “Росія стирає з землі мирні міста”, а в іншому. У спробі нагадати, що є частиною більш-менш цивілізованої угоди. Щоправда, для цього доводиться цю угоду постійно порушувати. Ну, а Ердогану, який раніше такі російські шантажі досить різко припиняв, зараз не до того. Він занурений у внутрішньополітичні процеси. Де точно немає акцентів на зерновій угоді”, – пояснює Ярослав Романчук виданню Коментарі.

За його словами, Кремль цим активно користується. Проблеми з українським експортом сухопутними коридорами, вибори в Туреччині – все це дає можливість посилити шантаж морськими зерновими коридорами. Що РФ активно і робить.

Просуваючи свої чергові “хотілки”. Запустити аміачний трубопровід, послабити банківські санкції, дати “зелене світло” на світові ринки більшій кількості продукції з країни-агресора тощо.

“Тим часом, над країнами, які допомагають РФ долати санкції, дедалі явніше згущуються хмари. На них можуть бути накладені вторинні санкції за таку допомогу. І під прицілом тут низка країн Центральної Азії (включно з Казахстаном) і та сама Туреччина. Під прицілом і ті, хто допомагає російському нелегальному флоту перевозити нафту та нафтопродукти. Все це в комплексі ставить Кремль ще в складніше становище. І зернова угода, за логікою Москви, є єдиним шляхом до розширених переговорів. Яких РФ вкрай потребує, — зазначає Ярослав Романчук. – При цьому там не можуть не розуміти, що якщо зірвуть і цю угоду, то наступні переговори будуть виключно формою капітуляції Росії. Тож, гадаю, операцію буде продовжено. Можливо, не на 120 днів, як би мали, але на місяць-другий – так точно”.