Російські окупаційні війська намагаються наступати в районах Авдіївки, Лиману та Куп’янська. Водночас Збройні сили України мужньо тримають оборону. Про це під час брифінгу заявив координатор із питань стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.

«З 11 жовтня Росія зазнала значних втрат під час спроби наступу, зокрема щонайменше 125 одиниць бронетехніки навколо Авдіївки та військового обладнання на більш як батальйон», — зазначив Кірбі.

Він застеріг, що країна-агресорка Росія, ймовірно, продовжить спробу наступу в районі Авдіївки та «може досягти певних тактичних успіхів» у найближчі місяці. Але здійснюється це за рахунок «тисяч» російських військових, яких кидають у бій без належної підготовки й із низьким бойовим духом.

«У нас є інформація, що російські військові фактично страчували солдатів, які відмовлялися виконувати накази. Ми також маємо інформацію про те, що російські командири погрожують розстрілювати цілі підрозділи, якщо ті намагатимуться відступати під вогнем української артилерії», — додав представник Білого дому.

На думку Кірбі, наступ росіян під Авдіївкою – це чергове «витверезувальне нагадування» про те, що Путін не відмовляється від намірів захопити всю Україну, саме тому для США й союзників важливо продовжувати підтримку Києва.

Військовий експерт та колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов називає три причини, чому росіяни саме зараз кинулися на укріпрайон. Перша – близько місяця тому українські сили брали під контроль частину села Опитне, за яким мікрорайон Спартак та Донецький аеропорт. Потужний артилерійський вогонь змусив їх відійти, але ворог усвідомив реальну загрозу і тепер намагається відсунути Сили оборони якнайдалі.

Друге – політичне завдання від Володимира Путіна, який казав про повну окупацію Донецької та Луганської областей як одну з цілей війни проти України. Відповідно, без захоплення Авдіївки неможливо рухатися далі до адміністративного кордону, брати під контроль Краматорськ та Слов’янськ. Дедлайн може бути березень-2024, коли в Росії заплановані президентські вибори. Втім, за час повномасштабної війни різні «дедлайни» із захоплення тих чи інших українських територій переносилися систематично.

Третя причина – прагматична. Окупанти натиснули в районі Красногорівки, Водяного та Опитного, досягли деяких успіхів і продовжують їх розвивати, щоб оточити українські війська в Авдіївці.

«Очевидно, наш фронт вдалося якось продавити. До того ж вони діють за тими самими лекалами, як і в ситуації з Бахмутом, коли протягом тривалого часу в ході «м’ясних штурмів» їм врешті-решт вдалося взяти під контроль місто-фортецю. Зараз диспозиція сил і засобів дещо схожа на бахмутський сценарій», — розповів Селезньов РБК-Україна.

Саме Авдіївка сьогодні у центрі уваги ЗМІ та військових експертів. Її значення важко переоцінити. Для української сторони це плацдарм для звільнення окупованих із 2014 року територій Донецької області. Його втрата відкине лінію фронту на 15 км від північної околиці Донецька.

«Авдіївка — це, по суті, ворота до Донецька, ворота на звільнення української Донецької області», — заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.

При цьому, на його думку, втрата Авдіївки не призведе до стратегічної поразки, оскільки далі на захід є укріплене місто Курахове, мережа озер, інших рубежів та позицій, на яких ЗСУ зможуть ефективно битися. Про обвалення фронту та просування окупантів, умовно, до Дніпра взагалі не йдеться.

«Можна сказати, що ситуація загрозлива з тенденцією до критичної. Ключовий логістичний маршрут як мінімум під вогневим контролем ворога. На териконі біля АКХЗ, звичайно, поки що не можуть розмістити артсистеми, щоб бити по центру міста, проте, ворог створює нам чимало проблем. Що буде далі, залежить від наших ресурсів. Якщо їх не вистачатиме, то, можливо, армія відходитиме на захід. Відповідь на це питання ми зможемо дізнатися лише за фактом», — уточнив експерт.