Підготовка до великого українського контрнаступу на півдні країни триває з травня. Після тижнів незначного просування на околицях, внаслідок якого українські сили звільнили понад п’ятдесят міст і сіл, тепер стає все ймовірніше те, що битва за Херсон ось-ось розпочнеться, йдеться в статті Atlantic Council.

З початку липня українські військові розгорнули свій арсенал далекобійної артилерії та високоточних реактивних систем HIMARS, щоб руйнувати десятки російських командних пунктів і баз постачання боєприпасів на півдні України. Нещодавно українські сили обстріляли мости через річку Дніпро, які є рятівним колом для військ Путіна в Херсоні. З того часу Росія запустила імпровізовану поромну переправу, що свідчить про те, що головний міст під Херсоном більше не може підтримувати рух військ РФ.

Також той факт, що Російські війська стягнули на південь України понад 30 батальйонно-тактичних груп підтвердив радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович. Таким чином окупанти готуються проводити наступ на Кривий Ріг та Миколаїв.

За словами Арестовича, окупанти отримали завдання бути повністю готовими до наступу до 6 серпня. Однак він невисоко оцінив якість військ, які стягнули росіяни. Штати БТГр неповні, забезпечення слабке, та й солдати ненавчені та демотивовані, тому жителям Миколаєва та Кривого Рогу не варто хвилюватися.

Досі тривають дискусії щодо готовності української армії до великого контрнаступу. Деякі міжнародні аналітики стверджують, що тривала пауза могла забезпечити додаткову підготовку новобранців та інтеграцію нових систем озброєння. Багато українців також вважають, що армія потребує подальших значних постачань озброєння, включаючи танки та літаки, перш ніж вона зможе реально сподіватися на проведення успішних наступальних операцій. Однак, часу може просто не бути.

Україні відчайдушно потрібна нова перемога, щоб пожвавити військові зусилля. Героїзм країни протягом першого місяця бойових дій викликав захоплення і переконав західних лідерів, що Україна варта серйозної підтримки. Однак після української перемоги у битві під Києвом були місяці повільного, але стабільного просування Росії на сході. Оскільки втома від війни зростає, а міжнародні заклики до компромісного світу активізуються, життєво важливо продемонструвати, що Росію, як і раніше, можна перемогти на полі бою.

Розмови про неминучу українську перемогу, безумовно, оптимістичні, але великий військовий прорив такого характеру виглядає цілком реалістично. Західні офіційні особи вважають, що російські військові зазнали величезних втрат в Україні і тепер це лише «обгортка» від тих сил, які вторглися до країни 24 лютого. Згідно з нещодавньою оцінкою розвідки США, в Україні загинули чи отримали поранення понад 75 тисяч російських солдатів. Армія Путіна була змушена повністю відступити з північної частини України та острова Зміїний, а російські командири намагалися врятувати свою репутацію, зображуючи ці ганебні відступи як «жести доброї волі».

Водночас Путін не демонструє жодних ознак послаблення своїх військових цілей. Навпаки, офіційні особи Кремля зараз відкрито говорять про наміри захопити більше території України та повалити український уряд. У червні російський диктатор порівняв своє вторгнення в Україну з імперськими завоюваннями Петра I та заявив, що він виконує історичну місію «повернення» російських земель. Втрата Херсона стала б нищівним ударом по цих імперських амбіціях, а також виявила б обмеження, що стоять за постійними претензіями Росії на статус військової наддержави.

Майбутня битва під Херсоном – подія безпрецедентного міжнародного значення. Результат цієї битви визначить долю України та перебіг війни. Якщо Київ переможе, це може стати початком кінця для мрій Путіна про нову Російську імперію.