Сьогодні ЗСУ без перебільшення є однією з найефективніших армій світу. Проте у 2014 році, коли Росія почала війну проти нашої країни, ситуація була іншою.
Капітан армії оборони Ізраїлю у відставці Григорій Тамар пригадав, як у 2015 році приїжджав до України готувати наших бойових медиків. Тоді військовий був не дуже високої думки про українські Збройні Сили. Про це він розповів одному з українських ЗМІ.
Але відтоді пройшло 8 – 9 років, і я зі здивуванням побачив колосальний якісний стрибок. Помітний він був у діях ваших військових наприкінці лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення. Цей стрибок настільки вразив мене, що я почав вивчати це питання, – поділився капітан.
На думку Тамара, є три складові, які стали основою для створення дуже ефективної армії.
Головнокомандувач ЗСУ
Валерій Залужний – це людина видатних військових навичок, і його свідомість не пошкоджена радянською парадигмою, яка концептуально абсолютно застаріла.
“Він жодного дня не воював у радянській армії, натомість вчився на Заході. Наскільки я знаю його біографію, у Великій Британії. Його особистість тут дуже важливий фактор”, – переконаний військовий.
Військові постійно вчилися
Протягом майже 10 років наші військові постійно вчилися у всіх, у кого тільки можна навчитися. Вони брали найкраще від найрізноманітніших армій світу – НАТО, Ізраїлю та інших. Ці знання та навички українські бійці оптимізували для своїх умов і так далі.
“Ваша армія може воювати на будь-якій зброї – як на радянській, так і на західній. Дуже маленька кількість армії сьогодні може цим похвалитися. Те, що ви вчилися протягом умовного десятиліття воювати, звісно, позначилося на якості дій ваших офіцерів”, – пояснив Тамар.
Національна особливість
Козаче військо, яким славився наш народ колись, зараз відроджується. За словами Тамара, це не може відродитися за один день, це процеси.
“Ваш народ відроджується на вашій великій військовій історії. Національні архетипи, національний характер, цього ніхто не скасовував”, – зазначив капітан.
Натомість російська армії має два дуже негативні моменти:
вони застрягли у 70-х роках 20 століття з точку зору оперативної тактичної думки – коли фахівці радянської армії пішли через вік, ті, які прийшли на зміну, не змогли дати нічого дати;
здійснювався негативний відбір – просунули не найталановитіших, а тих, хто міг максимально вислужитися перед начальством, на кшталт “великого стратега” Сєргєя Суровікіна.
Зазначимо, що як раніше розповідав військовий оглядач Денис Попович,Кремль, призначаючи Сергія Суровікіна на таку посаду, намагався уніфікувати командування своїми силами та виправити свої системні провали, які були допущені протягом останніх тижнів.
“Ми про нього чули у зв’язку з тим, що він командував військами, що наступали на Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне навесні-літом, а після цього він був призначений, оскільки має більш-менш “позитивний кейс” на території України. Таки ми пам’ятаємо, що ці міста були захоплені і таким чином ця людина в очах кремлівського керівництва має (певна репутація – ред.)” , – продовжив Попович.
Призначаючи Сергія Суровікіна на посаду командувача Об’єднаного угрупування військ, Москва здійснила першу спробу поставити єдиного командувача силами окупантів. Водночас, як зазначає Попович, провали ЗС РФ на передовій не залежать від призначення якогось офіцера, оскільки вони мають системний характер.І як показав досвід Суровікіна, це справді так.