Після того, як Україна подала заявку на вступ в НАТО, неухильно зростає кількість країн, які підтримують членство нашої держави в Альянсі. Зокрема про це свідчить декларація про євроатлантичну перспективу України, яку підписали президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Чехії Петер Фіала.
Про це в ефірі українського телеканалу заявив політолог Володимир Фесенко.
За його словами, візит прем’єра Чехії до Києва — це пролог до вступу України до Північноатлантичного альянсу.
“Я думаю, що це пролог до перемовин про членство України в Північноатлантичному альянсі. Я нагадаю, Україна подала заявку про членство в НАТО. Тут ситуація дещо складніша, ніж зі статусом кандидата в члени Євросоюзу, тому що триває війна з Росією, і це, звичайно, буде перешкоджати на час війни. Однак ця декларація показує кількість союзників України. Число країн, які підтримують членство України в НАТО, воно зростає, розширюється”, — сказав Фесенко.
Політолог також зазначив, що у випадку з Чехією ще важливо розуміти, що ця країна є досить авторитетною в Центральній Європі, а зараз ще й головує в Європейському Союзі.
“Тобто для нас тут дуже важливий крок уперед і в нашій євроатлантичній інтеграції. Водночас це підтвердження дуже тісних партнерських відносин із країною, яка головує в Євросоюзі”, — пояснив він.
Важливо зазначити й те, що Чехія, попри свої невеликі масштаби, входить до числа країн, які лідирують за обсягами військово-технічної та економічної допомоги Україні. А також Чехія прийняла велику кількість, сотні тисяч українських біженців під час цієї війни.
Водночас, попри те, що міжнародна підтримка вступу до Альянсу важлива, та Україні для цього потрібно провести “суттєві” реформи, зокрема й в оборонній сфері.
Як заявила посол Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс, Збройні сили України ще до війни з РФ продемонстрували сумісність з армією НАТО, і політичне рішення Києва щодо вступу в альянс насамперед пов’язане з реформами в оборонній сфері.
“Я думаю, що у всьому цьому (прагненні України вступити в НАТО – ред.) є елемент політичного рішення. Так завжди було і буде. Я не думаю, що це скинуто з рахунків. Але я також вважаю, що існує тісний зв’язок між необхідністю суттєвих реформ та політичним рішенням, тому що, якщо ви не досягнете прогресу в цих реформах, ви дасте дуже зручну причину для тих, хто може бути менш зацікавлений у продовженні розширення кількості членів”, наголосила британський дипломат.
За її словами, НАТО, в принципі, відкрите для країн, які можуть колективно відігравати свою роль у європейській безпеці.
“Єдине, що зробила ця війна, якої ніхто не хотів – показала, наскільки українські Збройні сили здатні діяти зі стандартним обладнанням НАТО. Але насправді ми це знали ще до війни… Але ми також знали, що проблема не в сумісності, в тому сенсі, що це вже було виконано. Йшлося про інституційну реформу оборонних механізмів, оборонних закупівель, людських ресурсів оборони тощо, де, як ми всі знаємо, чекає ще багато роботи”, – уточнила Сіммонс.
Тож цілком ймовірно, що робота у цьому напрямку буде провожитися Україною вже у найближчий час та за потужної підтримки міжнародної спільноти, яка зрештою зацікавлена у членстві нашої держави в НАТО. Проте поки досить рано прогнозувати, коли саме відбудуться усі необхідні зміни та безпоселедньо вступ країни до НАТО.
