РНБО на екстреному недільному засіданні не прийняла рішення про введення воєнного стану, як цього очікували чимало людей.
Поговорили, але не вирішили
У суботу ввечері заяви президента про екстрене засідання Радбезу і спікера Верховної Ради про термінове зборі депутатів у Києві справили ефект бомби, що розірвалася, оскільки в комплексі це могло означати тільки одне: влада все-таки зважилася на введення воєнного стану. І швидко поширилися чутки були небезпідставними: питання військового стану на засіданні РНБО обговорювалося, однак на голосування не ставилося – мабуть, негативні фактори такого рішення, як і раніше переважують можливу користь від нього.
Крім того, президент на засіданні неодноразово говорив про необхідність повернення до мінських угод, з чого можна зробити висновок, що основною метою влади є все-таки повернення до режиму перемир'я, а не наступ чи інша форма ескалації військових дій. Правда, за підсумками засідання так і не стало ясно, які у Києва є пропозиції в цьому напрямку, крім постійних нагадувань про вересневі домовленостях в Мінську.
«Захід воювати не готовий»
Чому, незважаючи на недавні чутки про настання української армії, Київ вибрав мирний сценарій?
«Тут є кілька відповідей, – вважає політолог Вадим Карасьов. – Чому ні воєнному стану? Тому що для нього потрібен ворог. Росія формально не воює, а це означає, що, запровадивши воєнний стан, ми визнаємо ДНР / ЛНР стороною конфлікту, а не терористами, проти яких проводиться АТО. І що змінить воєнний стан? Зробить армію сильніше? Ні. Він лише змусить президента як головнокомандувача нести пряму відповідальність за всі військові невдачі. Тобто мова йде лише про політичну гру, яку ведуть проти Порошенка ті, хто хоче його падіння. Чому обрано світ? Думаю, таким було побажання Байдена, з яким нещодавно говорив Порошенко. Настанням ДНР / ЛНР Путін змусив Україну і Захід швидше приймати рішення. При цьому бої показали, що в чисто військовому протистоянні Україна, як і раніше не настільки сильна, щоб домогтися перемоги, а Захід надати допомогу все ще не може. Ні Штати не готові, ні ЄС не готовий вступати у військове протистояння з Росією, нехай навіть гібридне. Тому Порошенку, мабуть, дали зрозуміти, що Захід на даному етапі хоче дипломатичного вирішення ».
Що прийнято?
Тим часом у публічному доступі з'явився список рішень Радбезу:
приєднання України до прийнятих США і ЄС санкцій проти Росії, звернення до Гаазького трибуналу щодо визнання ДНР і ЛНР терористичними організаціями, створення єдиних військово-цивільних адміністрацій в зоні АТО, внесення до парламенту пакету законів щодо посилення обороноздатності, зокрема, про скасування люстрації для вищого офіцерського складу, формування оборонного замовлення для забезпечення армії зброєю і технікою, прийняття неназваного комплексу заходів щодо зміцнення оборони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Результати екстреного засідання РНБО: подробиці
Офіційного роз'яснення прийнятих рішень не послідувало. За неофіційною інформацією, рішення щодо зміцнення оборони приймалися за підсумками доповіді Міноборони про становище на фронті (їх список є військовою таємницею). Скасування люстрації повинне торкнутися насамперед генерала Геннадія Воробйова (головком Сухопутних військ і перший замначальника Генштабу за часів Януковича), який може змінити піддається жорсткій критиці Віктора Муженко на чолі Генштабу. Що стосується переліку західних санкцій, які повинні почати діяти в Україні, він поки не прийнятий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генштаб може очолити екс-керівник рівненських військових? (ФОТО)
Нардепи зберуться, але приймати нема що
Позачергове засідання Верховної Ради збереться у вівторок. При цьому, як розповіла нам нардеп від Блоку Порошенко Наталія Новак, в їх фракції всім депутатам були розіслані СМС-повідомлення про необхідність бути в Києві до 12:00 понеділка. Порядок денний поки невідома.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Позачергове засідання Ради буде у вівторок
Як інформують «Вісті» від джерела в оточенні президента, передає Корупція.інфо, жодне з рішень РНБО не несе в собі зобов'язання або рекомендацій для термінового затвердження Верховною Радою. Зокрема, незважаючи на чутки, Радбез не приймав рішення про звільнення Віталія Яреми з посади генпрокурора, і парламент поки також не готовий розглянути це питання, так як 150 підписів, необхідних для розгляду, досі не зібрані.
Що стосується підготовлюваного в парламенті проекту постанови про визнання ДНР і ЛНР терористичними організаціями, воно матиме лише ритуальне значення без будь-яких юридичних наслідків, а тому необхідності в його терміновому розгляді немає.
Джерело: Корупція.інфо