Зеленський поговорив із генсеком ООН і Шольцом про “зернову угоду” й ракетний терор РФ.

Президент Володимир Зеленський у понеділок провів телефонні розмови з генеральним секретарем Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутеррешем і канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

Як випливає з повідомлень глави держави у Twitter, і з Гутеррешем, і з Шольцом він обговорив масові ракетні удари Росії по цивільній інфраструктурі, а також питання “зернової угоди”, участь у якій Росія раніше призупинила.

Крім того, з генсеком ООН Зеленський поспілкувався про ядерний шантаж Росії, а канцлера Німеччини – закликав надати більше засобів протиповітряної оборони.

Нагадаємо, 29 жовтня Росія заявила, що зупиняє участь у реалізації “зернової угоди” нібито через “теракт” у Севастопольській бухті в суботу вранці. У Міноборони РФ заявили, що ціллю атаки у Севастопольській бухті стали кораблі Чорноморського флоту, які нібито були задіяні у забезпеченні безпеки зернового коридору.

Раніше йшлося “зернова угода”, може працювати навіть без участі російської сторони, якщо на це буде воля президента Туреччини Ердогана, і реалізація цього сценарію вже розпочалася.

“Зернова угода”, від якої Росія відійшла цими вихідними нібито через “теракт” проти її кораблів у Чорному морі, може працювати навіть без участі російської сторони, якщо на це буде воля президента Туреччини Ердогана, і реалізація цього сценарію вже розпочалася.

Про це йдеться у статті редактора “Європейської правди” Сергія Сидоренка.

Домовленість про експорт українського зерна відзначає, що Спільний координаційний центр у Туреччині, який проводить інспекцію суден, об’єднує ООН та “Сторони” – без перелічення їхніх назв у цьому пункті. І якщо Росія наполягає, що вона більше не є стороною, яка діє у складі центру, то в цьому органі все одно залишаються Туреччина, Україна і ООН.

“Вони цілком можуть почати перевірку кораблів, що прямують як на вихід з України, так і на вхід. Тобто – продовжувати виконувати угоду з Росією і гарантувати виконання її вимог навіть за відсутності російських інспекторів”, – йдеться у статті.

Напад Росії на таке судно з оонівською сертифікацією було би серйозною ескалацією з боку Росії у її відносинах не тільки з ООН і Туреччиною, але й із бідними країнами Африки та Азії.

Та щоби цей план спрацював, треба виконати дві важливі умови.

“По-перше, переговори про безумовне повернення Росії до СКЦ, які зараз веде Туреччина, мають не принести успіху. По-друге, Ердоган повинен знайти сміливість на такий різкий крок”, – пише Сидоренко.

Примітно, що у неділю ввечері Туреччина зважилася на перші кроки, які мають “перезапустити” зерновий коридор без російської участі у ньому.

Наразі неясно, як далеко зайде Ердоган, але поки що він почав дорогу саме за сценарієм протистояння з РФ, коли російська сторона не братиме участі в інспекціях. Пізно ввечері в суботу російські державні ЗМІ повідомили, що “Україна, Туреччина та ООН (у складі СКЦ, але без Росії) погодили план руху 14 суден 31 жовтня в рамках “чорноморської зернової ініціативи” та передали інформацію про це російській стороні”.

А ближче до опівночі СКЦ офіційно повідомила вже про 16 суден, рух яких вона узгодила. Ба більше, інспектори без участі росіян за неповний день завершили інспекцію 11 кораблів, що стояли у черзі з українською агропродукцією, та дали згоду на їхній вихід з Чорного моря.

Одночасно турки, ООН та Україна погодилися збільшити кількість груп інспекторів, що оглядатимуть кораблі, з 5 до 10 – тобто ще більше збільшити пропускну спроможність. Утім, це – лише початок шляху, бо наразі йдеться лише про кораблі, які виходять з Чорного моря вже завантажені українським зерном.