Захід тисне на Україну в питанні повернення Криму, тому питання деокупації півострова постане лише після звільнення територій на сході.

Таку думку висловив військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак в інтерв’ю на Youtube-каналі ТСН.

На запитання, чи може Захід чинити тиск на Україну в кримському питанні, Ступак відповів:

“Я думаю, будуть тиснути і тиснуть з питань повернення півострова на даному етапі. Не те, що ми дійшли до Мелітополя, і одразу – гойда через Кримський перешийок на Джанкой. Я думаю, буде спочатку визначено поступово, крок за кроком – на кордони 23 лютого. Потім невеличкий тайм-аут, подивитися сили і засоби – чи здатна Україна повернути собі Донецьк і Луганськ? А вже потім всі сідають і починають розмірковувати – чи подужаємо ми Крим, чи є якісь можливості в переговорному плані вивести Крим за дужки”.

Експерт зазначив, що Крим “дуже важкий з точки зору ведення бойових дій”.

“Треба морська операція, все дуже серйозно, тому я поки що не розглядаю (питання деокупації – ред.). Можливо, є якісь плани, передумови нашої розвідки, але я поки що це не бачу”, – сказав він.

На запитання, чи може Путін застосувати ядерну зброю, щоб не допустити втрати Криму, Ступак припустив, що, на Кремль будуть тиснути союзники Китай і Індія, щоб не допустити такого сценарію.

Експерт фонду “Майдан закордонних справ”, співзасновник “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень”, експерт з питань окупованих територій Юрій Смєлянський ділиться такою думкою:

“Американський генерал Марк Міллі говорить про успіхи ЗСУ, але при цьому піддає сумнівам здатність тих самих ЗСУ, які за словами самого ж Міллі завдають поразки російським окупантам на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, деокупувати територію Кримського півострова. Чи не сприймає, з якихось причин, успіх щодо деокупації Криму силами ЗСУ. Водночас інший американський генерал – Бен Ходжес – висловлює впевненість у деокупації Криму влітку 2023 року саме силами ЗСУ. У самих США на певних рівнях управлінської ієрархії впевнено говорять про літній 2023 український деокупований Крим”.

За словами експерта, за всі роки окупації у текстах та виступах неодноразово, у спробах переконати владу в тому, що вона не бажає чути, доводилося говорити та аргументувати тезу про те, що дипломатичного вирішення питання деокупації Криму не існує.

“Ну, хіба що російська федерація перестане існувати як держава. Є стара приказка про те, що якщо людині дуже довго говорити, що вона свиня – то рано чи пізніше вона захрюкає. Мені здається, що так сталося і з питанням про деокупацію Кримського півострова, – наголошує Юрій Смєлянський. – Українська влада так довго переконувала себе, українських громадян та наших закордонних партнерів у тому, що дипломатичний шлях є безальтернативним для деокупації Криму (навіть у документи Кримської платформи це записали), що в результаті повірили самі та переконали у цьому частину західних партнерів. У такому контексті заява генерала Міллі щодо цього питання – ілюстрація результату переконань”.

Також, продовжує експерт, я неодноразово з 2014 року говорив про те, що для кремля окупований Крим є багатоцільовим військово-стратегічним плацдармом, одним із завдань якого є постійна загроза та удари для всієї території України. Що ми упродовж 2022 року і спостерігаємо.

“Протягом усього періоду окупації Криму доводилося неодноразово радитись, перевіряючи свої висновки, з військовими. Їхні відповіді та думки лише підтверджували тези про те, що Крим неможливо повернути дипломатичним шляхом і не можна залишати окупантам. У будь-якому варіанті, – наголошує Юрій Смєлянський. – Включаючи варіант спільного управління якийсь період часу. Це буде стратегічна помилка. Окупований Крим – це постійна загроза ракетних ударів, загибелі мирного населення та руйнація економічної інфраструктури, інфраструктури життєзабезпечення”.