Окупанти передбачають, що ЗСУ будуть наступати з Курахового в бік Волновахи, а тому готуються до контрудару.

На думку військового експерта Романа Світана, Курахове перебуває в тилу у двох наших угрупувань. Це тил Мар’їнського угрупування, який утримується в районі Донецька і тил Вугледарського угруповання, який зараз веде бої з російськими військами на південному сході.

Таким чином напрямок з-під Курахового перспективний для нашого наступу. Швидше за все, росіяни прогнозують наш наступ з Курахового в бік Волновахи, а далі на Азовське узбережжя західніше чи східніше Маріуполя. Тому зараз противники готуються до контрудару. Намагатимуться перед нашим наступом завдати удар для того, щоб винадити наші війська та розпочати оборонні операції.

«Таким чином, швидше за все, окупанти збирають війська для такого контрудару. Ну і потім, якщо не встигнуть, принаймні спробують затримати наш рух. Це один із перспективних напрямків, тому, що від Вугледара до Волновахи три десятки кілометрів, а ми вже контролюємо залізну дорогу від Волновахи армійською артилерією. Ну і звісно напрямок руху в бік Маріуполя ще перетне сухопутну дорогу. Принаймні можемо дійти до неї армійською «артою», — коментує військовий експерт у етері «Фабрики новин».

До слова, Світан вважає, що росія має достатньо засобів для такого. Наприклад, біля Маріуполя зібрано кілька військових баз на Азовсталі. Так, в районі Волновахи рашисти з одного боку готуються нас зустріти, а з іншого й напасти, якщо це вийде.

«Напрямок перспективний, а тому боротимемось за нього. Можливо, не як першочерговий, а другорядний удар в районі Вугледара точно буде, а далі вже дивитимемось в процесі ситуації», — додає Світан.

Життя окупантів стане ще несолодшим на фоні того, що Україна за допомогою безпілотників може використовувати касетні боєприпаси як високоточну зброю. Про це пише видання Forbes

Касетні боєприпаси дуже небезпечні, оскільки розкидають велику кількість маленьких бомб на великій площі, які часто не вибухають і залишаються у землі роками, становлячи велику загрозу для цивільних. Така зброя заборонена Конвенцією з касетних боєприпасів, відомою як Конвенція Осло, яку США та Україна, однак, не підписали, на відміну від Росії, яка активно застосовує касетні бомби на війні.

США в межах військової допомоги передали Україні велику кількість різної зброї та бойової техніки, але не хочуть відправляти касетні боєприпаси всупереч запитам української влади. Зокрема, українці запросили протитанкові боєприпаси Mk-20 Rockeye II, що містять 247 невеликих бомб, і кожна з них може вивести з ладу російський танк.

У березні агентство Reuters із посиланням на двох представників Конгресу США Джейсона Кроу та Адама Сміта написало, що українські військові хочуть розібрати касетну авіабомбу MK-20, вийняти з неї вибухові елементи, схожі на дротики, а потім скинути їх із дронів. У ЗСУ вважають, що такі боєприпаси краще пробиватимуть броню, ніж наявні гранати.

Forbes пише, що українські війська вже навчилися модифікувати гранати, встановлюючи на них підривники та хвостові напрямні для більшої точності. Але саморобний підривник може бути ненадійним, а боєприпасам часто не вистачає потужності, щоб зашкодити танку, якщо вони не потрапляють у відкриті люки.

Досвід застосування касетних бомб разом із безпілотниками українці вже мають: за даними Forves, військові вже успішно переробляли радянські боєприпаси ПТАБ 2,5 для скидання з великих дронів або оснащення “камікадзе”. Втім, для ефективного ураження бронетехніки їм потрібні інші бомби, менші та потужніші.

Суббоєприпаси Rockeye важать лише 500 г, тому відмінно підходять для невеликих дронів. При цьому вони одразу оснащені аеродинамічними лопатями, ударним підривником і боєголовкою, здатною пробити товсту броню російських танків. Під час війни в Іраку до 30% бомб Rockeye не вибухали, оскільки падали в м’який пісок, а ось в Україні рельєф інший, до того ж ЗСУ скидатимуть снаряди точково, знаючи місце падіння кожного з них.