Країна-агресорка Російська Федерація віддаляє флот із зони ураження далекобійної зброї.
Про це в ефірі телемарафону повідомила начальниця Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Згідно з наявною інформацією, 25 лютого у Чорному морі на чергуванні був один носій ракет ворога, проте ввечері його завели у місце базування.
“Кораблі РФ утискаються ближче до Східного узбережжя Криму. Вони все далі й далі відсовуються від підконтрольного Україні берега. Тому що усвідомлюють, що далекобійна зброя все ближче та ближче”, — додала Гуменюк.
Водночас речниця попередила, що загроза нікуди не зникла, адже окупанти за короткий проміжок часу можуть підготувати та вивести ракетоносії.
“Цілком імовірно, що ворог застосовує тактику приспання пильності. Як пам’ятаєте в тій притчі: вовк, вовк, а потім ніхто не допомагає. Вони намагаються вимотувати психологію та психіку нашого населення постійними обстрілами, активністю авіації, а потім зненацька можуть завдавати удару”, — пояснила Гуменюк.
Проте з іншого боку ЗСУ завжди напоготові, аби відбивати ворожі атаки.
Водночас як у Україна, так і весь цивілізований світ вже розробляють стратегії, як убезпечити себе від російської агресії на воді. Зокрема, як пише IPress, США та їхнім союзникам необхідно розробити всеосяжну Чорноморську стратегію, яка б враховувала нову геополітичну реальність, сформовану, зокрема, російським вторгненням в Україну. Ця стратегія має базуватися на наступних припущеннях:
Перевірені в боях засоби морської оборони, які швидко розвиваються в Україні, дають можливість підвищити безпеку Чорного моря і не тільки.
Протикорабельна крилата ракета українського виробництва “Нептун” у поєднанні з творчо використаними та адаптованими системами підривної зброї, такими як безпілотники Bayraktar TB2, протикорабельні ракети “Гарпун” та морські ударні ракети, довели свою ефективність в обороні узбережжя. На момент написання цього матеріалу Україна знищила вісім кораблів російського флоту і пошкодила ще чотири – навіть незважаючи на те, що фактично не має військово-морського флоту. Уроки, отримані Україною, можуть бути застосовані до нового покоління берегової оборони і нової концепції операцій (CONOPS), зосередженої на можливостях роботизованої війни, інформаційній перевазі та протикорабельній ракетній перевазі, що може бути актуальним, наприклад, для Азербайджану на Каспійському морі й навіть для Тайваню.
російський Чорноморський флот і військова присутність в Криму є проблемою не лише для сходу, але і для півдня НАТО.
Експедиція росії в Сирію в 2015 році була логістично і військово забезпечена Чорноморським флотом, який базується в Севастополі в Криму. Незаконна анексія півострова забезпечила небезпечні ворота для закріплення російської присутності на півдні НАТО. Крім того, Чорноморський флот рф розширив базу в Тартусі в Сирії. Цей об’єкт, що залишився з часів Холодної війни, перетворився на середземноморський плацдарм для реалізації великодержавних амбіцій кремля. Тодішній головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав вважав російський контингент у Сирії “мильною бульбашкою”. Що ще важливіше, активність підводних човнів Чорноморського флоту росії через турецькі протоки, в тому числі відправка вдосконалених підводних човнів класу “Кіло” для проведення бойових операцій у Леванті, ознаменувала відкрите порушення режиму Монтре. Ця загрозлива російська “сталева дуга” простяглася навіть до Лівії для підтримки підривних операцій приватної військової компанії “вагнер”. Туреччина перервала російський “Сирійський експрес”, пославшись на статтю 19 Конвенції Монтре. Тим не менш, коли пил у Чорноморському регіоні вляжеться, москва захоче повернутися до статус-кво.
Загалом, допомога Україні у поверненні її суверенної території Криму є стратегічним пріоритетом для забезпечення безпеки на сході НАТО, у той час як протидія російській агресії в Чорному морі є питанням безпеки для півдня Альянсу.
