Навчання Збройних сил Білорусі поблизу кордону з Україною ще раз продовжили – цього разу щонайменше до 31 липня. Такою інформацією ділиться Telegram-канал “Беларускі Гаюн” з посиланням на графік навчань.
“Навчання ЗС РБ у Білорусі продовжено як мінімум до 31 липня. Про це свідчить графік проведення навчань на білоруських полігонах”.
За даними “Беларускі Гаюна”, з кінця квітня у Білорусі продовжували військові навчання “на тиждень” вже 13 разів. Очікувані дати завершення навчання на полігонах:
Борисівський (227) до 31.07;
Стрільбище №1 під Мінськом (Уруччя) до 31.07;
Гозький (під Гродно) до 29.07;
Брестський до 31.07;
Репище (Осиповичі) до 29.07;
Мар’їна Гірка до 31.07;
Лосвідо (під Вітебськом) до 31.07;
Неман (під Березівкою) до 30.07;
Обуз-Лісновський (під Барановичами) 29.07;
Чепелево (під Слонімом) до 29:07;
Доманове (під Івацевичами) до 30.07;
Стрільбище під Старими Дорогами до 29.07;
Заслонове (під Лепелем) до 31.07.
В той же час На території білорусі активно готують спеціальні підрозділи для диверсійно-розвідувальної роботи у північних областях України, – повідомив представник ГУР Міноборони Вадим Скібіцький
Своєю чергою Дмитро Ярош висловив свою думку щодо ситуації в Білорусі. Про це він написав у Фейсбуці
– Білорусь сьогодні не є незалежною державою. Вона, у гібридний спосіб, окупована російською недоімперією;
– лукашенко – гауляйтер-дегенерат, який завжди прислуговував кремлю та виконував будь-які забаганки своїх господарів, паразитуючи на поті білорусів;
– білоруський народ піддався тотальній русифікації та бидлізації, при тому події 2020 року (мирне повстання проти режиму лукашенка) показали, що мільйони білорусів бажають вирватися з московського ярма;
– білоруський маріонетковий режим, віддав свою територію для нападу на Україну, отже ця територія є ворожою для нас і, при необхідності, по визначених цілях, ми маємо повне право наносити свої удари;
– інфільтровані російською агентурою, білоруські силові структури не є самостійними, а цілком підпорядковані кремлю; вони мають низький морально-психологічний стан та невелику боєздатність, але при певному підсиленні ерефівськими силами та засобами, здатні відтягнути на себе значні ресурси Українського війська;
– наступ лукашенківських силовиків на Україну допускаю, але, у цій ситуації, вважаю малоймовірним;
– білоруський добровольчий полк ім. Кастуся Калиновського та інші подібні структури, при допомозі української влади та наших союзників, цілком можуть стати основою нової Білоруської Армії та відіграти одну з вирішальних ролей у битві за Незалежну Білорусь;
– Білорусь потребує національно-визвольної революції, коли маси білорусів піднімуть повстання проти московського панування та лукашенківських колаборантів і встановлять національну владу в своїй державі;
– майбутнє Білорусі у військово-політичному союзі з Україною, Польщею, Литвою тощо…
Михайло Подоляк також прокоментував у своєму каналі в Телеграм ситуацію з сусідньою країною, яку нелегально очолює Олександр Лукашенко.
Що там із “чотирма напрямками” пана Лукашенка?
Якщо коротко, то всі ці напрямки швидко наближають “патріарха” із 28-річним стажем сільської диктатури до дуже похмурої “особистої осені наодинці”.
Але все ж таки, навіщо Путіну потрібен “другий фронт” із Білорусі? Аби не опинитися на самоті на трибуналі історії. Кожен день наближає Кремль до неминучої поразки. Уже немає репутації, друзів, підтримки, майбутнього. І що далі, то болючішою вона (поразка) буде. Росія закріплюється у статусі країни-терориста та міжнародного ізгоя, і в Москві не хочуть насолоджуватися поразкою та огидним статусом наодинці. Для цього є лише один спосіб – замазати “партнера” кров’ю.
Але Білорусь – це не лише Лукашенко чи генерали, що уникають “повістки” в будинок для літніх людей, бо їхній золотий вік припав на Карибську кризу. Це десятки тисяч молодих пасіонарних людей, які бажають для своєї країни кращої долі, ніж виправна колонія. Це тисячі, що вимушені були покинути свій дім, аби не жити у трудовому таборі із заклеєними ротами.
Тому саме від дій білорусів, а не Лукашенка залежатиме, якою увійде в історію країна під назвою Білорусь. Ніколи не пізно зробити правильний вибір. Ніколи не пізно стати народом-героєм. Для цього просто потрібно сказати “ні” z-чумі, обравши сторону добра. Підтримавши вільну Україну…