ЄС наступного тижня перерахує Україні другий транш макрофінансової допомоги з пакета, загальний обсяг якого складає 18 млрд євро.
Про це повідомив віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
Домбровскіс зазначив у своєму Twitter, що ЄС розраховує наступного тижня здійснити другий платіж на суму 1,5 млрд євро у вигляді екстреної допомоги, щоб допомогти Україні задовольнити нагальні потреби.
“ЄС зобов’язується підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив віцепрезидент Європейської комісії.
Перший транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 3 млрд євро із загалом 18 млрд євро Україна отримала у січні.
Рішення про цей пакет допомоги ухвалювалося з численними труднощами, у середині грудня лідери ЄС врешті досягли згоди щодо нього.
Перший транш Київ отримав без вимоги виконання умов. Однак, згідно з домовленостями, наступні 15 млрд євро Україна отримуватиме лише за виконання узятих зобов’язань.
Макрофінансова допомога – кредит, який Україна отримує під вигідний відсоток.
Україна десятиріччями була залежною від допомоги західних партнерів – донорів та кредиторів. З початком повномасштабної агресії РФ потреба у зовнішній допомозі зросла до небачених обсягів.
Вибухове зростання державних видатків через потребу фінансувати війну проти російського агресора, на тлі падіння доходів держбюджету, не лишили уряду України іншого шляху, окрім як шукати кошти за кордоном.
Фінансова допомога з-за кордону – на додаток до допомоги військової – стала визначальною для збереження керованості та стабільності української держави. Тієї стабільності, що не перестає дивувати західні суспільства, експертів, політиків і навіть тих урядовців, які виділяли кошти на порятунок України.
Де запізнення потягів після ураження залізничної інфраструктури ракетами не перевищує запізнень потягів “Дойчебан” після невеликого снігу.
Де урядова та банківська системи працюють навіть у блекаут після обстрілів.
Це диво вражає, але воно має свою ціну. І не лише для України.
За звітом Міністерства фінансів, за минулий рік видатки державного бюджету склали 2704 млрд грн, з яких зовнішня допомога (гранти та кредити) покрила 1045 млрд, тобто 38,6%.
Це – рахуючи лише грошову невійськову допомогу. Якщо додати постачання Україні зброї, то закордонні партнери, передусім держави ЄС та НАТО, покривають набагато більше половини бюджетних витрат України.
Щоби зберегти українське диво та допомогти Києву виграти війну, західна підтримка має зберігатися – як військова, так і фінансова. Україна наполягала, що це кошти для виживання, і вони мають надаватися безумовно. Утім, у 2023 році Євросоюз вирішив використати фінансову підтримку як важіль для лобіювання реформ. Це завершило період, коли Київ міг говорити, що війна – не час для системних змін.
Повномасштабна війна змінила ставлення західних донорів до допомоги Україні. Навесні 2022 року країни G7 на запит України ухвалили рішення про спільну та безумовну фінансову допомогу Києву, що дозволила би втримати стабільність економіки. США та ЄС пообіцяли взяти на себе основну частину витрат та надавати по 1,5 млрд доларів/євро на місяць для погашення дефіциту бюджету.
І хоча європейська частина допомоги не завжди надходила вчасно, Захід допоміг зберегти стабільність та керованість української економіки.
Причому у донорів є розуміння, що у цьому році обсяги допомоги, які отримає Україна та українці, будуть ще вищими.
Нагадаємо, Україна раніше отримала перший транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 3 млрд євро – із загалом 18 млрд євро.
Про це оголосили у Єврокомісії.
“Комісія виплатила перший транш у розмірі 3 млрд із пакета макрофінансової допомоги для України обсягом до 18 млрд євро”, – йдеться у заяві.
